Page 16 - 6678

соціально відповідальної поведінки у ринковому середовищі. Форми співпраці бізнесу з ВНЗ.
Особливості обліку КСВ у відносинах із зовнішніми партнерами.

Методичні вказівки до вивчення теми
Зовнішніми стейхолдерами компанії, що провадять свою діяльність на принципах КСВ, є:
 Постачальники;
 Покупці;
 Фінансово-кредитні установи;
 Інші дебітори та кредитори;
 Місцева громада та громадські інституції;
 Держава (уряд).
Складові КСВ перед споживачами:
 виготовлення якісної продукції;
 відмова від використання у виробництві екологічно шкідливих елементів;
 перехід до безпечних технологій транспортування і збуту продукції;
 співпраця з точками продажу для організації максимально якісного обслуговування;
 справедлива цінова політика (торгові націнки, знижки);
 надання повної і достовірної інформації на упаковці товару та супровідних документах;
 етична рекламна кампанія, етичний PR;
 фахове консультування споживачів щодо продукції тощо.

Окрім того, відносини з конкурентами мають регулюватися правилами чесної гри,
суперництва. Чесні методи ведення конкурентної боротьби: підвищення якості продукції,
оновлення асортименту продукції та інше. Нечесні методи: демпінг, зведення наклепів,
переманювання співробітників конкурента на свою сторону, промисловий шпіонаж, змова з
іншими конкурентами.

Компанії, що реалізують у своїй господарській практиці відповідальний маркетинг,
зобов’язані дотримуватись відповідного міжнародного та національного законодавства. В
Україні ця сфера регулюється низкою законів та підзаконних актів, зокрема Законами «Про
рекламу», «Про захист прав споживачів», «Про якість і безпечність харчових продуктів і
продовольчої сировини», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про лікарські засоби»,
національні стандарти на основі міжнародних стандартів ISO та ін.
Сучасні форми соціально відповідальної поведінки у ринковому середовищі:
 благодійність;
 корпоративне волонтерство;
 соціальне спонсорство;
 соціальне підприємництво;
 соціальні інвестиції.

Особливості обліку благодійної допомоги юридичним особам.
У разі відчуження (дарування) об’єкта необоротних активів вибуття зі складу активів
відображається шляхом списання залишкової вартості в Дт 976 «Списання необоротних активів»
у кореспонденції з кредитом рахунків першого класу.
У разі надання «грошової» допомоги ПЗ з ПДВ не виникають, а ось у разі благодійності в
«натуральній» формі можуть виникнути ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ. Тобто з точки зору ПДВ-
обліку надавати допомогу грошовими коштами значно вигідніше.
Якщо як благодійна допомога передаються товари/послуги/необоротні активи, які
отримувалися «з ПДВ» «на вході», тоді при передачі їх одержувачеві доведеться нарахувати
«компенсуючі» податкові зобов’язання ПЗ (п.п. «б» п. 198.5 ПКУ).
А ось якщо «благодійні» товари придбані в неплатника ПДВ (ПДВ «на вході» не було) або
«без ПДВ» (у межах пільгового/неоподатковуваного постачання), то «компенсуючі» ПЗ
нараховувати не потрібно (лист ДФСУ від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17).
Особливості обліку благодійної допомоги фізичним особам.
Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу особи сума
нецільової благодійної допомоги та матеріальної допомоги, що надається підприємством на
користь платника податку у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу,

16