Page 14 - 6671
P. 14

Болонського  процесу.  Ілюзія  повної  самодостатності,  можливо,  якийсь
            період  може  слугувати  ресурсом  для  виживання  університетської  освіти
            України.  Однак  в  умовах  інтеграції  вищої  освіти  у  ЄПВО  він  швидко

            вичерпується.  Самоізоляція  від  процесів,  які  розвиваються  в  ЄПВО,
            гальмує розвиток будь-якого вищого навчального закладу.

                   У структурі світової вищої освіти домінують дві тенденції:
                   1. Унітарна, або єдина, система, коли вища освіта забезпечується
                   університетами  чи  відповідними  до  них  закладами.  Такі  заклади

            пропонують  як  загальні  академічні  ступені,  так  і  професійно  орієнтовані
            програми різної тривалості та рівня. В унітарній системі вищої освіти до її

            складу входять лише університети (частка інших ВНЗ становить незначний
            відсоток). Такою є освіта в Італії, Іспанії, Австрії, Фінляндії, Швеції. Деякі
            експерти  виділяють  в  окрему  групу  країни  з  так  званими  інтегрованими

            університетами,  до  складу  яких  увійшли  спеціалізовані  середні  і  вищі
            навчальні  заклади  (Швеція  та  Іспанія)  та  країни,  що  належали  до

            соціалістичного табору.
                   2.  Бінарна,  або  подвійна,  система  з  традиційним  університетським
            сектором,  що  так  чи  інакше  спирається  на  концепцію  Humboldt-

            університету  та  на  окремий  неуніверситетський  сектор  вищої  освіти,  що
            має чітко окреслену структуру. Така система освіти притаманна більшості

            розвинутих  країн  світу,  де  поряд  з  університетським  сектором  існують
            численні спеціалізовані заклади, які приймають чималу частину молоді. З

            європейських  країн  бінарну  систему  вищої  освіти  мають  Бельгія,
            Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Німеччина,
            Франція, Швейцарія та ін.

                   Досить  ефективною  для  європейської  вищої  освіти  є  тенденція
            удосконалення  і  розширення  «короткої  і  професіоналізованої»  вищої

            освіти.
                   Йдеться не про аналоги наших технікумів, а про інтенсивне навчання

            у  справжньому  ВНЗ  (часто  це  особливий  підрозділ  університетів),  але
            упродовж малого проміжку часу (до 3-х років). За умови доброї організації
            (приклад – «університетські інститути» у Франції) отримується ґрунтовна

            освіта, як наслідок – випускники легко знаходять роботу.
                   Тенденції  до  всебічної  (єдиної)  університетської  системи  разом  із

            розвитком  сильного  сектору  вищої  освіти  неуніверситетського  рівня
            сприяли  ширшому  тлумаченню  поняття  «університет»,  що  відрізняється




                                                        14
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19