Page 91 - 6660
P. 91

Професор  Київського  університету  М.  Зібер  був  прихильником  теорії

            трудової  вартості  і  популяризатором  економічного  вчення  Маркса,

            розглядаючи його як розвиток класичної теорії, проте не поділяв його поглядів

            на неминучість революційного перетворення суспільства.

                      Відомий  учений-економіст  М.  Бунге,  професор  і  ректор  Київського

            університету, критично ставився до ідей класичної школи політичної економії.

            Він став фундатором Київської психологічної школи, розробляв психологічну

            теорію цінності і визначив цінність як “корисність”, величина якої залежить від

            попиту  та  пропонування.  Ідеї  психологічної  школи  розвивав  учень  Бунге

            професор Київського університету Д. Піхно. Основи ціни та цінності він вбачав

            у  потребах  людей,  які  й  зумовлюють  попит.  Найвідомішими  представниками

            суб’єктивно-психологічного напряму були Р. Орженцький (“Корисність і ціна.

            Політико-економічний  нарис”,  1895)  та  професор  Київського  університету  О.

            Білімович (“До питання про розцінку господарських благ”, 1914), які не лише

            сприйняли ідеї маржиналізму, а й спробували розвинути їх.

                     Праці  ряду  українських  економістів  стали  визначним  внеском  у

            розвиток світової економічної науки.

                     Подолинський          Сергій      Андрійович         (1850–1891)       –    видатний

            український  учений,  громадський  діяч,  який  написав  ряд  праць  з  питань

            економіки.  Найвидатнішим  його  твором,  що  знаменував  справжній  прорив  у

            світовій  науці,  стала  стаття  “Праця  людини  і  її  відношення  до  розподілу

            енергії”  (1880).  У  ній  Подолинський  розробив  енергетичну  теорію

            органічного життя. Він проаналізував розподіл енергії у всесвіті та роль праці у

            її збереженні й нагромадженні, дав нове природничо-наукове визначення праці

            як  діяльності,  що  збільшує  енергетичний  бюджет  людства  (“закон

            Подолинського”).  Він  уперше  у  світовій  науці  висловив  гіпотезу  про


            можливість  безпосереднього  синтезу  продуктів  харчування  з  неорганічних
            елементів.  Подолинський  вважав,  що  позбавити  людство  від  розтрати




                                                           93
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96