Page 94 - 6660

методологічному відношенні ґрунтується на концепції граничної корисності.

Але паралельно з Парето та Еджвортом Слуцький обґрунтував ординалістську

версію поведінки споживача. Цю працю вважають початком економіко-

математичних досліджень проблем попиту і взаємозв’язку між функціями

корисності, попиту, рухом цін та доходу.

Посилаючись на поняття корисності Парето, він показав його

обмеженість і розвинув власне розуміння функції корисності: корисність будь-

якого поєднання благ є величина, що має властивість набувати тим більшого

значення, чим більшою мірою це поєднання виявляється кращим для певного

індивіда. Слуцький визначає рівновагу споживача як стан, за якого корисність

бюджету має однакову або найбільшу величину серед усіх найближчих до

нього станів. Рівновага є стійкою, якщо будь-яке відхилення зменшуватиме

корисність, і нестійкою у протилежному випадку.

Слуцький виділив блага двох видів: насичуючі, – гранична корисність

яких спадає зі збільшенням їх кількості, та ненасичуючі, – гранична корисність

яких за тих самих умов зростає. Він сформулював закон попиту: 1. Попит на

благо, відносно необхідне, завжди нормальний, тобто зменшується, якщо ціни

на нього зростають, і збільшується, якщо ціни падають. 2. Попит на благо,

відносно не необхідне, може в деяких випадках бути анормальним, тобто

збільшуватися зі зростанням ціни і зменшуватися з її зниженням.

Для визначення впливу зміни ціни блага на його споживання важливе

значення мало розмежування ефектів заміни та доходу. Використовуючи

кардиналістську функцію корисності, Слуцький увів поняття компенсованої

зміни ціни й алгебраїчно обґрунтував дію обох ефектів для малих змін ціни

методом граничного аналізу. Витончений математичний аналіз граничного

приросту попиту за зміни ціни з виділенням ефекту заміни і ефекту доходу

96