Page 92 - 6660

природних ресурсів і забезпечити найбільше акумулювання енергії може лише

соціалізм.

Туган-Барановський Михайло Іванович (1865–1919) – учений-

економіст зі світовим ім’ям , професор Санкт-Петербурзького та Київського

університетів. Основні праці – “Учення про граничну корисність

господарських благ, як причину їхньої цінності” (1890), “Промислові кризи

в сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя” (1894), “Соціальна

теорія розподілу” (1913), “Соціалізм як позитивне вчення” (1918),

“Соціальні основи кооперації” (1919).

За своїми поглядами Туган-Барановський не був вузьким послідовником

певної школи. Свою теоретичну діяльність він розпочав як марксист, проте

згодом став на позиції лібералізму і реформізму. Вже перша його праця

“Учення про граничну корисність господарських благ, як причину їхньої

цінності” (1890) являла блискучий порівняльний аналіз теорій цінності

класичної та австрійської шкіл. У ній Туган-Барановський визначає можливість

синтезу двох підходів (паралельно він був здійснений Маршаллом у

“Принципах економікс”, 1890). Він доводить, що “граничні корисності вільно

відтворюваних господарських благ пропорційні їх трудовим вартостям”.

Всесвітньо відомою стала праця Туган-Барановського “Промислові

кризи в сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя” (1894), в

якій він досліджує закономірності розвитку капіталізму як господарської

системи, започатковує власну теорію криз і піддає сумніву правильність

висновків К.Маркса щодо пояснення причин економічного циклу. Він звернув

увагу на тісний зв’язок між зміною цін на “капітальні блага” (засоби

виробництва) і кумулятивним процесом вивільнення грошового капіталу,

котрий спрямовується або на інвестиції, або на заощадження. Саме

диспропорції між рухом заощаджень та інвестицій, насамперед у галузях, які
виробляють засоби виробництва, становлять основну причину циклічних

94