Page 48 - 6660

Предмет і сутність маржиналізму. На початку70-х років XIX ст. на базі

суттєвих зрушень і змін, що відбувалися в економіці західних країн,

економічній науці сталася, так звана, «маржиналістська революція». До цього

часу ринкова економіка вже перетворилася на домінуючу господарську

систему, загострилася конкуренція, відбулися зміни в розвитку ринку.

Швидкий розвиток промислового виробництва вніс свої суттєві

особливості в характері ринку: він дедалі більше з ринку продавця

перетворюється на ринок покупця. Виникла необхідність пояснення

економічних процесів з погляду покупця. Попередні школи не могли дати

відповіді на більшість питань щодо нових процесів, що відбуваються на ринку

товарів, послуг, та що до їх впливу на виробництво. Формування акціонерних

товариств висунуло на перший план проблеми ефективності виробництва на

мікрорівні. «Ударний фронт» маржиналістської революції охопив широку

економічну територію, що свідчило про об’єктивну необхідність нового

підходу до аналізу економіки. Одночасно в різних країнах з’явилися ґрунтовні

праці з нового напряму. Засновниками нового напряму досліджень, названого

маржиналізмом, або суб’єктивно-психологічною школою, були:

Вільямтенлей Джевонс (1835–1882) — Великобританія, який увів в

економічний аналіз принципи психології, основоположники австрійської школи

Карл Менгер (1840–1921), Євген фон Бем-Баверк(1851–1914), Фрідріх фон

Візер(1851–1926).

Вони зробили значний внесок у розвиток нової теорії. Праця К. Менгера

з’явилася майже одночасно з працею В. С. Джевонса в1871 р. Французький

економіст Леон Вальрас(1834–1910) у своїй праці, опублікованій у1874 р.,

вводить в економічні дослідження методи математики. У1889 р. голландський

математик Арнольд Джакоб Коен Стюарт(1855–1921) публікує працю, в якій на

основі маржиналістської теорії запропонував теорему визначення прогресивних
процентних ставок для оподаткування особистих доходів. Математичний метод

50