Page 50 - 6660

економічної і фінансової діяльності фірми: її прибутку, ціни, витрат

виробництва, інвестицій у довгострокові і короткострокові активи;

Гедонізм(гр. hedone— насолода) — етичне вчення давньогрецької

киренскої філософської школи(IV в. до н.е.), згідно з яким мета життя і вище

благо — насолода. Приносити добро людям — насолода, а вчинення зла тягне

за собою страждання. Гедонізм широко використовується в маржиналістській

теорії. по-шосте, маржиналістська школа внесла зміни в методи

дослідження. Її представники зробили спробу перетворення економічної науки

в одну з точних наук. Більшість представників маржиналістської| школи

використовували у своїх працях вищу математику. Застосування

диференціального обчислення дозволило глибше обґрунтувати низку положень,

кількісно визначити категорії багатства, вартості, заощаджень,

інвестицій,капіталу, позичкового процента. Маржиналізм також відомий

застосуванням економіко-статистичних методів.

Австрійська школа (70-80 рр. ХІХ ст.) протиставляє теорії трудової

вартості класиків власну суб’єктивно-психологічну теорію цінності, яка

пояснювала цінність благ їх корисністю. Австрійці повернули теорію у бік

вивчення інтересів і мотивів дій споживачів. Тим самим вони сприяли

створенню теорії споживацької поведінки, формуванню галузі знань, яка

отримала назву економічної психології. Граничні величини — один із

відправних параметрів сучасної теорії ціни, аналізу взаємозв'язку між попитом і

пропозицією. Зрівноважувальна функція ціни складається із взаємодії кінцевих

величин. Аналіз конкуренції, ринкових ефектів і парадоксів опирається на

вивчення потреб людини і законів їх задоволення. Підходи австрійців знайшли

своє застосування не лише у сфері споживання та обміну. По суті, вся

господарська діяльність будується на поєднанні граничних величин —

мінімізації і максимізації; на порівнянні витрат і результатів ґрунтується
оцінка ефективності. Австрійська школа політичної економії стала висхідною

52