Page 43 - 6660

матеріалізм», увага лише до мінових вартостей та ігнорування продуктивних

сил; «дезорганізуючий індивідуалізм», здатний стати на заваді індустріальному

піднесенню нації.

На думку Ф. Ліста, життя нації безперервне і нескінченне. Через це

національне багатство полягає не в кількості «мінових цінностей, а в мірі

розвитку продуктивних сил. Тому предметом дослідження у Ф. Ліста є

продуктивні сили. Ф. Ліст і всі його послідовники широко використовували

історичний метод дослідження економічних явищ і процесів. Слід звернути

особливу увагу на зміст предмета дослідження. До продуктивних сил Ф. Ліст

одним із перших відносить розумовий капітал «живущого человечества».

Попередник англійської класичної політекономії В. Петті визначив вартісну

оцінку цього «людства» на прикладі Англії. Фактично обидва

мислителі(зауважимо — з протилежних шкіл) передбачили сучасну концепцію

інвестицій у людський капітал. Ф. Ліст вважав, що сучасний стан народів є

результатом великої кількості всіляких відкриттів, винаходів, поліпшень,

удосконалень, що накопичилася, і зусиль усіх поколінь, що жили раніше.

На його думку, збільшення продуктивних сил відбувається через

інвестиції, спрямовані на виховання майбутніх поколінь. Ф. Ліст гостро

критикував ідею «вільної торгівлі». Англійському фритредерству(free trade—

вільна торгівля) він протиставляє протекціонізм, який був життєво необхідний

для розвитку національної промисловості Німеччини у тих складних

історичних умовах. З його точки зору, політика протекціонізму має не лише

економічне, а й суто моральне значення. Вона є засобом виховання нації,

пояснюючи її основну мету — створення індустріальної Німеччини. Ф. Ліст

обґрунтував необхідність швидкого економічного зростання(недарма Ф. Ліста

називають «теоретиком розвитку»), прориву на зовнішні ринки, визначив

політику «наздоганяючого розвитку». Він вводить в науковий обіг такі
категорії, як незалежність і національна могутність.. Ф. Ліст і всі наступні

45