Page 45 - 6660
P. 45

Тема       4.    Історичні        передумов        виникнення          маржиналізму.

            Маржиналізм і його вплив на розвиток фінансової науки.  Маржиналізм і

            його вплив на розвиток фінансової науки



                   Маржиналізм (marginal - граничний) – напрям економічної думки 70-90-

            х  років  XIX  ст.,  представлений  концепціями  австрійської,  кембриджської,

            американської,  шведської  та  математичної  шкіл.  Ґрунтується  на

            дослідженні граничних  (маржинальних) величин на різних рівнях економічної

            системи – фірми, галузі, національної економіки.

                    Принципова  зміна  парадигми  економічної  теорії,  яка  дала  підставу  для

            тверджень  про  “маржинальну  революцію”,  полягала  у  докорінних  змінах

            методологічних  підходів  і  самого  змісту  науки.  Провідною  проблемою

            досліджень  стає  проблема  раціонального  розподілу  обмежених  ресурсів.

            Об’єктивний,  якісний  і  причинно-наслідковий  аналіз  класичної  школи

            поступається  місцем  суб’єктивному,  кількісному  та  функціональному

            аналізу.    Принцип  ідеологічної  нейтральності  аналізу  спричиняє  зміну  назви

            науки: “політична економія” замінюється більш нейтральною – “економікс”.

                   Маржиналістська           революція       була      підготовлена       дослідженнями

            попередників –німецьких і французьких учених 40-50-х рр. ХІХ ст. – Г.Госсена,

            Й.Тюнена, Ж.Дюпюї, А.Курно, які започаткували граничний аналіз.

                    Тюнен  Йоган  (1783–1850)  –  німецький  економіст.  Основна  праця  –

            “Ізольована  держава”  (1826).  Тюнен  фактично  увів  поняття  виробничої

            функції,  яка  при  застосуванні  часткової  похідної  дозволяла  визначити

            граничну  продуктивність  праці  і  капіталу.  Він  довів,  що  прибуток

            максимізується,  коли  гранична                  доходність  кожного  з  факторів

            виробництва стає рівною граничним видаткам на нього.






                                                           47
   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50