Page 46 - 6660

Курно Антуан (1801–1877) – французький економіст і математик.

Основна праця – “Математичні основи теорії багатства” (1838). Курно

досліджував модель ринкової поведінки фірм, які пристосовують своє

пропонування до попиту та цін, визначених покупцями. Він побудував спадну

функцію попиту та увів поняття “еластичності попиту”, згодом

“перевідкрите” А.Маршаллом, сформулював поняття економічної рівноваги.

Він першим встановив умову максимізації прибутку (для ситуації єдиного

продавця): прибуток максимізується за такого обсягу випуску, для якого

граничний виторг дорівнює граничним витратам. Якщо число продавців є

нескінченним, то прибуток максимізується за обсягу, для якого граничні

витрати дорівнюють середньому виторгу, випуск є максимальним, а ціни

мінімальні. Для випадку дуополії ціни нижчі за монопольні, але вищі за

конкурентні.

Дюпюї Жюль (1804–1866) – французький економіст. Основна праця –

“Про виміри корисності громадських робіт” (1844). Сформулював ідею

граничного аналізу, увівши поняття “цінового надлишку” – грошового виміру

максимальної економії доходу, яка виникає внаслідок різниці між готовністю

споживача платити та можливістю купувати кожну одиницю товару за

незмінної ціни.

Госсен Герман (1810–1858) – німецький математик та економіст.

Основна праця – “Еволюція законів суспільного життя та правил людської

діяльності” (1854). Сформулював принципи поведінки учасників обміну, які

згодом були названі його ім’ям. Перший закон Госсена полягав у тому, що

величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного

виду зменшується до нульового значення у точці повного насичення потреби

(закон спадної граничної корисності).

48