Page 51 - 6660

для розвитку маржиналізму, який є одним із математичних напрямів у

економічній науці.

Менгер Карл (1840–1921) – австрійський економіст, професор

Віденського університету, засновник австрійської школи. Основні праці –

“Основи політичної економії” (1871), “Дослідження про методи соціальних

наук і політичної економії зокрема” (1883). Менгер застосовує атомістичний

підхід (метод Робінзонад, оцінку економічних явищ з точки зору окремого

індивіда), який дозволив розробити основи теорії суб’єктивної цінності благ.

Про порядки благ в "Основах..." сказано: "Якщо ми володіємо

комплементарними благами якогось вищого порядку, то спочатку ці блага

мають бути перетворені в блага нижчого порядку і так далі, доки ми не

одержимо благ першого порядку, які можна уже безпосередньо застосувати для

задоволення наших потреб ".

У третьому розділі "Основ...", розробляючи теорію вартості, яка

визначається граничною корисністю, К. Менгер ніби заново відкрив "закони

Госсена". Він упевнений, що цінність економічних благ людина визначає у

процесі задоволення потреб, усвідомлюючи свою залежність від їх наявності.

Для людини не мають ніякої цінності суто неекономічні блага. Менгер

пояснює, що "вартість не є властивістю благ, а навпаки, є лише тим

значенням, якого ми насамперед надаємо нашим потребам". На

підтверження К. Менгер наводить приклад про оазис, де вода, що задовольняє

всі потреби в ній, не є цінністю, і навпаки, вона матиме високу вартість, якщо її

кількість раптом зменшиться настільки, що споживання певної кількості води

стане необхідною умовою задоволення конкретних потреб жителів оазису.

Менгер запропонував скласти шкалу різних благ відповідно до їх конкретної

корисності. Така шкала корисностей була названа таблицею Менгера

Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. і
формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.

53