Page 23 - 6651
P. 23

досить  багато  уваги  і  тепер  приділяється  розробці  моделей
                            підтримки прийняття рішень щодо розподілу ресурсів.
                                  В  умовах  стабільного  попиту  та  наявного  виробничого
                            процесу,  що  перебуває  на  перших  етапах  свого  «життєвого
                            циклу»,  можуть  використовуватись  імітаційні  моделі  руху
                            ресурсів  залежно  від  змін  в  обсягах  виробництва,  структури
                            номенклатури та асортименту продукції, що випускається.
                                  Стратегії  стосовно  енергетичних  ресурсів  пронизують
                            усю виробничу діяльність держави, починаючи з міжурядових
                            домовленостей,  стратегій енергопостачання окремих регіонів
                            галузей,  підприємств  і  відомств.  Вони  мають  форму
                            енергетичних  програм  і  повинні  забезпечити  взаємозв’язок  і
                            взаємопогодженість  дій  різних  суб’єктів  господарювання.
                            Розробка та впровадження ресурсних енергетичних стратегій,
                            виходячи  зі  специфічних  особливостей  енергопостачання  в
                            Україні,  має  специфічні  особливості,  які  поля-гають  у
                            необхідності  врахування  кожним  підприємством  державної
                            політики у цій сфері.
                                  Основою діяльності з мобілізації ресурсів повинен бути
                            їх розподіл за окремими складовими стратегії та за часом. Це
                            стосується,  у  першу  чергу,  фінансових  ресурсів,  які  повинні
                            бути  розподілені  так,  щоб  завжди  в  потрібний  момент  були
                            необхідні  кошти.  Такий  розподіл  можливий  лише  при
                            грамотно складеному бюджеті.
                                  Для  цього  в  бюджеті  варто  встановити  стратегічні
                            орієнтири витрати коштів, що фіксують те, на які цілі можуть
                            здійснюватися  витрати,  і  те,  куди  гроші  не  слід  вкладати.
                            Бюджет      являє     собою     метод     розподілу     ресурсів,
                            охарактеризованих у кількісній формі для досягнення мети.
                                  Бюджети      –     найбільш     поширений       компонент
                            формального планування і, поряд з управлінням за цілями, є
                            головним управлінським інструментом.
                                  Першим  кроком  під  час  складання  бюджету  буде
                            вираження в  числовій  формі  як  ресурсів,  так  і  сформованих
                            цілей. Присвоєння числового значення всім ресурсам і цілям
                            являє собою важливий аспект планування в організації.
                                  Кількісні  показники  дозволяють  керівникові  побачити,
                            об’єднати і порівняти різні елементи, що використовуються в
                            роботі організації.


                                                             22
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28