Page 40 - 6649

показує близькість результатів вимірювання до істинного значення вимі-
рюваної величини.
Характеристикою якості вимірювання, яка відображає близькість сис-
тематичної похибки до нуля, є правильність вимірювання. Коли систе-
матична похибка відома, то результат можна виправити введенням поправ-
ки.
Поправка - значення абсолютної похибки, взятої з протилежним зна-
ком. Вона додається до результату вимірювання, щоб вилучити система-
тичну похибку.
Границею допустимої похибки засобу вимірювальної техніки є най-
більше значення, без урахування знаку, похибки ЗВТ, за яким цей засіб ще
може бути визнаний придатним до застосування.
Оскільки випадкова похибка змінюється під час проведення повтор-
них вимірювань навіть за однакових умов, то це призводить до мінливості
результатів вимірювань. Таким чином, випадкова похибка може бути вияв-
лена на основі аналізу результатів повторних вимірювань, проведених за
умов збіжності (за одних і тих же умов).
Непрогнозований характер мінливості випадкових похибок призво-
дить до практичної неможливості коригування результатів вимірювань,
тобто до внесення поправок на величину випадкової похибки, оскільки для
конкретного результату її значення лишається невідомим. Тим не менше,
часто існує необхідність зменшити випадкову похибку результату вимірю-
вання, наприклад, якщо вона перевищує прийнятне значення. Для цього
можуть бути використані такі методи:
1) Усунення причин виникнення випадкових похибок.
Наприклад, якщо відомо, що джерелом істотної випадкової похибки
є випадкові коливання напруги в мережі живлення приладу, можна його
живлення здійснювати через стабілізатор напруги. Зрозуміло, що усунення
всіх ефектів, які призводять до появи випадкової похибки неможливе або
через фізичні причини, або через економічні причини.
2) Математичне оброблення результатів повторних вимірювань,
спрямоване на зменшення випадкової похибки.
Усереднення результатів повторних вимірювань завдяки другій влас-
тивості випадкових похибок дозволяє зменшити випадкову похибку кінце-
вого результату вимірювання. В ідеалі, за нескінченно великої кількості
вимірювань, усереднення дозволило б звести випадкову похибку до нуля,
оскільки однакові за модулем, але протилежні за знаком випадкові похиб-
ки, які за другою властивістю зустрічаються однаково часто, при усеред-
ненні себе повністю б компенсували. На практиці, звичайно, через обме-
жену кількість результатів вимірювань повної компенсації добитися не
вдається (слід зазначити, що і практичної потреби в цьому немає), однак

39