Page 9 - 6625

різних аспектах менеджменту. Різні підходи обумовлені історичними,
технологічними, політичними, культурними та іншими особливостями
середовища (країн), де формувались ті чи інші теорії. Проте слід відмітити, що
всі підходи є взаємодоповнюючими, необхідними еволюційними елементами
теорії менеджменту, а їх об’єднання (інтеграція) забезпечує створення цілісної
концепції управління конкретною організацією.
Можна виділити три первинні (ранні) підходи до теорії менеджменту:
класичний підхід; підхід з позиції людських ресурсів (часто його окреслюють
як поведінковий); кількісний підхід.
Класична теорія (підхід) менеджменту включає дві школи: школу

наукового управління і адміністративну школу (класичну теорію організації).
Школа наукового управління було спрямовано на дослідження проблем
підвищення продуктивності праці робітників (безпосередніх виконавців)
шляхом удосконалення операцій ручної праці.
Засновниками школи наукового управління були Ф. Тейлор (1856-1915),
“Принципи наукового управління”, 1911р.), Френк (1868-1924) та Ліліан
Гілбрейт (1878-1919), Генрі Форд (1863-1947), Генрі Гант (1861-1919).
Концепцію наукового управління сформулював Ф. Тейлор як

необхідність послідовної реалізації наступних чотирьох кроків управління:
1) аналіз робочої ситуації (у будь-якій робочій ситуації можна виділити
три основні елементи - загальне завдання, робітники-виконавці, менеджер;
2) аналіз змісту загального завдання: розподіл загального завдання на
більш дрібні задачі; визначення якостей та навиків, необхідних для їх
виконання; визначення необхідної кількості робітників-виконавців;
3) підбір робітників для виконання окремих завдань;
4) продовження управління - встановлення взаємозв’язків, планування,
координація та узгодження дій усієї робочої групи.
Адміністративна школа (класична теорія організації) опрацьовувала

підходи до удосконалення управління організацією в цілому. Представники цієї
школи (А. Файоль (1841-1925), М. Вебер (1864-1920), Л. Урвік (1864-1920), Ч.
Бернард (1886-1961) намагалися виділити загальні характеристики та
закономірності управління організацією в цілому. Метою їх досліджень було
виділення “універсальних принципів” управління, дотримуючись яких
організація досягатиме успіху.
Найбільш чітко “універсальні принципи управління” сформулював А.
Файоль (“Загальне та промислове управління”, 1916 р.). М. Вебер сформулював

“концепцію ідеальної бюрократії” (1921).
Теорія (підхід) з позиції людських ресурсів.
Класична теорія менеджменту визнавала значення людського чинника в
управлінні, проте приділяла йому незначну увагу (оплата та стимулювання

9