Page 200 - 6625

11.3 Способи розв’язання конфліктних ситуацій

Існуючі способи вирішення конфліктних ситуацій розподіляються на дві
категорії: структурні та міжособові. До арсеналу структурних методів
належать:
• роз'яснення вимог до змісту роботи (делегування окремим особам чи
структурним підрозділам чітко окреслених повноважень для виконання
покладених функцій і ознайомлення з відповідальністю за їх виконання,
оперативне доведення максимуму наявної корисної інформації з цього
питання);
• принцип використання ієрархії (звернення до керівника) при вирішенні
конфліктних ситуацій. Ієрархія визначає порядок взаємодії та
підпорядкованість, регулює інформаційні потоки і вказує на те, яка особа
відповідальна за ухвалення конкретного управлінського рішення;
• підпорядкування цілей підрозділів загальноорганізаційним цілям.
Загальна мета організації, якій підпорядковується решта цілей підрозділів,
змушує всі ланки, формальні та неформальні групи і окремих осіб сприяти її
досягненню;
• вплив на поведінку через систему винагород.

Міжособові способи вирішення конфліктів зводяться до п'яти варіантів
типу поведінки, що їх має обрати конкретна людина при появі перших
симптомів конфліктної ситуації - загострення досі прихованих суперечностей
чи втручанні сторонніх сил, які зміщують акценти у розстановці сил. Це,
зокрема:
1. ухилення - мається на увазі, що людина (група людей, підприємство,
складова соціуму), передбачаючи наперед загострення ситуації прагне
уникати дій, які провокують інцидент. Така роль пасивного спостерігача
притаманна особам, які не зацікавлені у змінах, прагнуть уникнути
загострення суперечностей;
2. згладжування - тип поведінки, який має багато спільного з
попереднім. При цьому не помічаються ознаки майбутнього конфлікту,
йде активна профілактика його вияву, ліквідовуються чи завуальовуються
суперечності сторін;
3. примус - контроль над ситуацією і регулювання її розвитку. При
небажаному напрямі розвитку конфлікту, особа, яка, наділена владою і
повноваженнями втручається і силовими методами впливає на ситуацію,
спрямовує конфлікт у бажане русло;
4. компроміс - тимчасове чи нейтральне вирішення проблеми, що
умовно задовільняє всі сторони, які беруть участь у конфлікті. Суперники
(опоненти) йдуть на взаємні уступки, частково приймають точку зору
іншої сторони або ж відкладають вирішення питання на майбутнє,
залишаючи його відкритим;

199