Page 199 - 6625

тактовність - безтактність,
організованість - анархія,
працелюбство - ледарювання,
впевненість -невпевненість,
переоцінка власних сил - зневіра у собі,
самокритичність - амбіційність,
вимогливість - апатія,
акуратність - халатність,
скупість - марнотратство тощо.
Характер, вирішальною мірою, залежить від виховання і. щоб не
стверджували Павлов та біхевіористи - перебуває під значним впливом
характеру батьків.
Життєві звички та поведінка визначаються ще й цілеспрямованістю,
внутрішнім переконанням, природними даними, традиціями та соціальним
устроєм.
Дослідження фахівців об'єктивно стверджують, що більшість
конфліктних ситуацій можна успішно розв'язати за умов вмілого та
ефективного управління.
Вирішення конфлікту, як і будь яка інша фаза управлінської діяльності,
повинна розпочинатися з діагнозу проблеми - розгляду основних характеристик
конфлікту: мотивів та цілей його учасників, суті та змісту суперечностей,
динаміки розвитку ситуації.
У кожній (чи майже в кожній) організації є людина - місцевий тиран і
деспот, - яку дружно ненавидять всі співробітники. Вона, сама того не знаючи,
відіграє важливу роль у діяльності фірми, тому що на ньому концентрується вся
негативна енергія (незадоволення, підозри та ненависть тих, хто працює поруч).
Завдяки такій зручній мішені, руйнівна сила подібних настроїв зменшується з
кожною насмішкою на його адресу. Буває, що таких людей кілька, але щоб не
було жодного -уявити майже неможливо.
Ця незамінна людина контролює правильність дрібних витрат, розхід
канцелярських матеріалів, черговість відпусток, виробничу дисципліну та інше,
їй до всього є справа. Людина, що виконує ці обов’язки, повинна, без сумніву,
володіти особливими якостями: бути скнарою, спостережливою, методичною,
усім цікавитись, втручатись у .будь-яку справу, знати усі новини, любити
дисципліну та порядок і бути байдужою до того, що про нього думає решта
(хоча інколи і навпаки - злопам’ятною та мстивою). "Букет" таких особистих
якостей ідеально виводить із себе оточуючих.
Зрозуміло, що безконфліктне існування в таких умовах неможливе, а це
ще один доказ об’єктивності конфліктів та необхідності їх позитивного
вирішення.

198