Page 174 - 6625
P. 174

ТЕМА 10
                        ОСНОВИ СИТУАЦІЙНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ

                  Поняття ситуаційного менеджменту
                  Функції та методи ситуаційного менеджменту
                  Принципи та теорії ситуаційного менеджменту
                  Основні засади управління кризовими ситуаціями



                                  10.1. Поняття ситуаційного менеджменту.

                     Поняття  «Ситуаційна  теорія  управління»  вперше  введене  в  обіг
            американським  професором  Р.  Моклером.  Проте,  як  він  сам  визнає  це,  суть
            цього  підходу,  який  поступово  починає  виявлятися  в  самих  різних  школах  і
            напрямах, не є чимось принципово новим. Так, наприклад, Пітер Друкер в своїй
            книзі  «Практика  управління»,  що  вийшла  ще  в  1954  р.,  в  основних  рисах
            формулює  основи  ситуаційного  підходу  до  управління.  Разом  з  Друкером
            необхідність  конкретного  аналізу  ситуацій  для  ухвалення  правильних
            управлінських рішень відстоювалася багатьма теоретиками управління. Новим
            в даний час є спроби розглядати ситуаційну теорію як об’єднуючу концепцію,
            перетворення  її  на  засадничий  принцип  управлінського  мислення,  а  також
            зростаючий вплив цієї теорії на дуже багато областей дослідження, підготовки і
            перепідготовки  управлінських  кадрів.  Появу  ситуаційного  підходу  до  питань
            організації і управління Р. Моклер і інші американські фахівці пояснюють не
            стільки  прагненням  створити  єдину  теорію  управління,  скільки  наслідком
            зусиль переорієнтовувати теорію управління у напрямі практики управлінської
            діяльності.
                     Таким  чином,  виникнення  концепції  «ситуаційного  підходу»  прямо
            пов’язується  з  недостатньою  практичною  ефективністю  існуючих  теорій
            організації  і  управління.  Бізнесмени  піддають  критиці  теорії  управління  за  їх
            «непрактичність»,  за  «відірваність  від  реального  світу»,  нездатність  служити
            конкретним  інструментом  в  практиці  роботи.  Пояснюючи  причини  такого
            відношення до теорії управління, Р. Моклер вказує на те, що конкретні ситуації,
            конкретні  умови,  в  яких  діє  менеджер,  настільки  різні,  що  сучасні  теорії
            менеджменту виявилися незадовільними з точки зору практиків, що шукають в
            теорії практичне керівництво.
                     Р.  Моклер  вважає,  що  «в  самому  кращому  випадку  можна  розробити
            умовні або ситуаційні принципи, які є корисними в певних конкретних ділових
            ситуаціях».  Цей    вихідний  посил  стає  сьогодні  найбільш  поширеним  в
            американських  дослідженнях  в  області  організації  і  управління.  Він  починає
            також поступово домінувати в системі підготовки і перепідготовки менеджерів.
            Новий  підхід  в  дослідженнях  і  в  системі  підготовки  управлінських  кадрів





                                                           173
   169   170   171   172   173   174   175   176   177   178   179