Page 168 - 6625

рішень, навіть в тому випадку, якщо «дрібні невизначеності» не вдається
повністю розкрити і пояснити.
Необхідно підкреслити, що побудова ієрархічної структури повністю
залежить від цілі. Для багатоцільових ситуацій можна побудувати кілька
ієрархічних структур, що відповідають різним умовам при постановці завдань.
При цьому в різних структурах можуть брати участь одні й ті ж компоненти.
У тих ситуаціях, коли задана одна і та ж мета і видано доручення
сформувати ієрархічну структуру системи різним дослідникам, то в залежності
від їх попереднього досвіду, кваліфікації і знань можна отримати різні
результати, тобто, різні ієрархічні структури з своєрідним описом якісних
властивостей на кожному рівні ієрархії.

3. Закономірності здійсненності систем
Дослідження закономірності здійсненності систем, незважаючи на
слабку вивченість цього напрямку теорії систем, дозволяє краще зрозуміти
проблему при розробці принципів проектування та організації функціонування
систем управління.
Еквіфінальність. За визначенням Л. фон Берталанфі еквіфінальність
характеризує граничні можливості систем певного класу складності досягати
стану, який не залежить від часу, і незалежно від вихідних умов за рахунок
виключно параметрів самої системи. При цьому потреба у введенні поняття
еквіфінальність виникає починаючи з деякого рівня складності «відкритих»
систем (на відміну від «закритих» систем в стані рівноваги), наприклад
біологічних систем.
В останньому випадку можна говорити про розвиток живих організмів
як систем, які в міру еволюції ускладнюються і прагнуть з будь-яких
початкових умов до будь-яких своїх граничних можливостей або гранично
можливих станів, що визначаються видовою приналежністю. У найбільшій мірі
викликає інтерес до дослідження цієї закономірності у людини. При цьому різні
вчені (біологи, філософи, інженери і т. і) виокремлюють окремі рівні прояву
еквіфінальності, наприклад: матеріальний, емоційний, сімейно-громадський,
соціально-громадський, інтелектуальний і т. і.
У зв’язку з цим надзвичайно важливі уявлення про можливі рівні
існування і граничні можливості соціально-громадських систем, а також про
граничні можливості створюваних підприємств, організаційних систем
управління галузями, регіонами, державою.
Однак, в даний час ряд питань, що стосуються цієї закономірності
залишаються відкритими для подальших досліджень, в тому числі: які саме
параметри в конкретних системах забезпечують властивість еквіфінальності За
рахунок яких механізмів або процесів забезпечується ця властивість? Як
проявляється закономірність еквіфінальності в організаційних системах? і т.д.
Закон «необхідної різноманітності». Даний закон «необхідної
різноманітності», який сформулював У. Р. Ешбі, говорить: для того, щоб

167