Page 16 - 6625
P. 16

навиків  працівників,  тобто  процес  діяльності  розділяється  (диференціюється)
            на  складові  компоненти  для  його  виконання  найбільш  ефективним
            (спеціалізованим)  способом  працівниками,  які  забезпечують  найбільш
            ефективне виконання виділеної компоненти діяльності.
                    Оскільки  діяльність  (робота)  в  організацій  розділяється  на  складові
            компоненти, то щоб вона була успішною необхідна координація (узгодження)
            їх  (компонентів)  виконання.  Звичайно  найпростішими  є  безпосередні  (прямі)
            взаємоузгодження,  проте  при  великій  кількості  компонентів  (складній)
            діяльності кількість таких взаємоузгоджень настільки значна, що вони можуть
            суттєво  знизити  ефективність  діяльності,  оскільки  значна  частка  часу
            витрачається  не  на  спеціалізовану  діяльність,  а  на  взаємоузгодження.
            Відповідно,  для  складної  діяльності  (значної  кількості  виконавців)  більш
            ефективним  буде  координувати  роботу  не  взаємоузгодженням  виконавців,  а
            механізмами контролю і стандартизації, які реалізують керівники робіт. Таким
            чином здійснюється розподіл робіт: горизонтальний поділ для безпосереднього
            виконання  складових  роботи  (робочих  процесів)  і  вертикальний  поділ  для
            координації  складових  роботи,  як  єдиного  процесу  за  допомогою
            координаційних  механізмів.  У  свою  чергу  вертикальний  поділ  може
            поглиблюватися,  для  координації  діяльності  керівників  першого  (низового)
            вертикального  рівня  можуть  використовуватись  координаційні  механізми
            вищого рівня і так далі, тобто формується певна ієрархія в організації.
                    3. Середовище. Це одна з найбільш значимих характеристик організації.
            Організації не функціонують ізольовано, на них впливають численні чинники,
            які функціонують за межами організаціями тобто в зовнішньому середовища. У
            той же час кожна організація має цілі, ресурси, поділ праці та інші елементи,
            які ми можемо окреслити, як внутрішнє середовище. Внутрішнє середовище в
            значній мірі формуються під впливом зовнішнього середовища, в свою чергу і
            організація  в  тій  чи  іншій  мірі  впливає  на  зовнішнє  середовище.  Тому
            діяльність  і  життєздатність  організації  забезпечується  зрівноваженою  єдністю
            зовнішнього  і внутрішнього  середовищ.  Більш  детально  питання  середовища
            розглянуті в розділі 2.
                    4.  Управління.  З  приведених  цитат  П.  Друкера  та  Ч.  Бернарда  можна
            зробити  узагальнення,  що  управління  є  фундаментальною  властивістю
            організації,       забезпечуючи         формування          організацій       (“перетворення
            неорганізованої  групи  в  продуктивну  і  ефективну”)  і    функціонування
            організації ( “свідома координація для досягнення мети”).  Те, що управління є
            важливою характеристикою організацій, можна визначити з узагальнення, що в
            однаковому середовищі з однаковими ресурсами і розподілом праці організації
            можуть добиватися різної результативності і ефективності.
                    Ще  одним  важливим  питанням  є  функціонування  організації  в  часі.
            Багато теоретиків переносять відомі теорії життєвого циклу товару і технологій
            для застосування в організації.






                                                           16
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21