Page 19 - 6625

1.5 Рівні менеджменту
Як уже розглянуто, в організації існує розподіл праці. Незважаючи на
спільність ролей менеджера, особливо актуальний поділ для управлінської
праці. З огляду на це виокремлюють горизонтальний (призначення конкретних
менеджерів для керівництва підрозділами) і вертикальний (координація
управлінської роботи) види поділу. Наслідком вертикального поділу є
створення рівнів управління.
Рівень менеджменту – горизонтальний сегмент системи менеджменту,
менеджери якого наділені однаковими повноваженнями та відповідальністю.
Видатний американський соціолог Толкотт Парсонс виділив три
організаційні рівні управління
Особи, що діють на технічному рівні (англ. – first-line (lower)
management – первинні (нижчі) ланки управління: керівники підвідділів,
бригад, майстри та інші аналогічні їм за рангом управлінські кадри) займаються
поточними операціями та діями, необхідними для забезпечення ефективної
роботи без зривів у виробництві продукції чи надання послуг.
Керівник на адміністративному рівні (англ. – middle management –
середня ланка управління: керівники управлінь і самостійних відділів)
займаються управлінням і координацією всередині організації, вони
узгоджують різноманітні форми діяльності і зусилля менеджерів (нижчих
управлінських ланок) різних підрозділів організації.
Керівники на інституційному рівні (англ. – top management вища керівна
ланка: генеральний директор та інші члени правління) займаються в основному
виробленням стратегічних (перспективних) планів, формулюванням важливих
поточних завдань, адаптацією організації до різних змін, управлінням
відносинами між організацією і зовнішнім середовищем, а також суспільством,
у якому існує і функціонує дана організація.

TOP

Інститу- Менеджмент вищої
ційний ланки
рівень
MIDDLE
Адміністра- Менеджмент середньої
тивний
рівень ланки

Технічний FIST-LINE (LOWER)
рівень Менеджмент первинної
(низової) ланки

Рисунок 1.8. - Рівні менеджменту

19