Page 96 - 6624

представлений деякою висотою. Отже, повний напір являє
собою суму трьох висот (розташування, тиску і швидкості).
Геометрична інтерпретація рівняння (3.19) зображена на
рис. 3.8. Таку схему неважко здійснити в лабораторних
умовах. Беруть трубопровід змінного перерізу, всередині
якого тече вода. У ряді перерізів встановлюють скляні
п'єзометричні трубки і трубки Піто.
Щоб покази трубки Піто відповідали повному напору
потоку, її носик треба розмістити приблизно на відстані чверті
радіуса від стінки, де швидкість струминки дорівнює середній
швидкості потоку.
Перші будуть характеризувати п'єзометричну лінію, а
другі – напірну лінію. Внаслідок наявних опорів напірна лінія
обов'язково знижується в процесі руху, тому різниця між
напорами в початковому і даному перерізах виражає втрату
напору п’єзометрична лінія на ділянці труби сталого перерізу,
де швидкісний напір не змінюється, розміщується паралельно
напірній; з розширенням труби в зв'язку із зменшенням
швидкісного напору п'єзометрична лінія підвищується, зі
звуженням – навпаки, знижується.
Рівняння (3.19) у формі напорів дає наочне уявлення про
висотні відмітки рідини, які можуть бути досягнуті в даній
системі трубопроводів, і тому це рівняння широко
застосовують у гідравлічних розрахунках водопроводів. З
енергетичної точки зору рівняння руху в формі напорів являє
собою питому енергію потоку, що припадає на одиницю ваги
(м = нм/н = дж/н).

1 – напірна лінія; 2 – п'єзометрична лінія
Рисунок 3.8 – Геометрична інтерпретація рівняння енергії у формі
напорів для в'язкої рідини

96