Page 95 - 6624

Рівняння енергії у формі напорів і його геометричне
тлумачення. Поділимо рівняння (3.17) почленно на
прискорення сили тяжіння g і позначимо через

E
втр
 h (3.18)
g втр
втрату напору між розглядуваними перерізами. Крім того,
p
віднімемо від обох частин рівняння величину a , що
 g
відповідає висоті атмосферного тиску, тобто перейдемо від
абсолютних до манометричних тисків. Тоді рівняння енергії у
формі напорів матиме вигляд
p  v 2 p  v 2
z  ман 1  1 1  z  ман 2  2 2  h . (3.19)
1 2 втр
g  2g  g 2g
З гідростатики ми знаємо, що сума перших двох членів
v 2
обох частин рівняння є п'єзометричним напором. Дріб 2
2 g
називають швидкісним напором, а сума

p  v 2
z  ман   H (3.20)
g  2 g
утворює повний напір рідини.
Оскільки H  Н  h втр , то різниця повних напорів цих
1
2
двох живих перерізів потоку дорівнює втраті напору між цими
перерізами.
Всі члени рівняння (3.19) мають лінійну розмірність і
можуть бути зображені вертикальними відрізками, завдяки
чому це рівняння набирає наочного геометричного змісту.
Величина z характеризує висоту розташування будь-якої,
зокрема центральної, струминки відносно довільної
горизонтальної площини 0–0, яку називають площиною
P
порівняння, а ман – п'єзометричну висоту. Геометричне місце
g 
точок п'єзометричних відміток вздовж потоку утворює
п'єзометричну лінію. Швидкісний напір також може бути

95