Page 59 - 6607

До підгрупи льодовиково-озерних (лімногляціальних)
відкладів відносять осадки при льодовикових озерних водойм,
розміри яких досягли в минулому десятків, а інколи і
декількох сотень кілометрів в поперечнику, в залежності від
площі льодовика. В областях сучасного зледеніння їх розміри
значно менші.
Серед осадків льодовикових озер найбільш поширені
стрічкові (ленточні) глини, супіски і піски. Стрічкова
шаруватість цих осадків – наслідок сезонних змін
осадкоутворення. Весняно-літні прошарки осадків більш світлі
і піщанисті. Осінньо-зимові, які відклались, коли льодовики
починають танути, представлені тонкою глинистою муттю,
збагаченою домішками органіки – наслідок відмирання
рослин. Річна стрічка складається таким чином з двох різних
за товщиною і забарвленням шарів. Потужність зимового
глинистого шару – зазвичай, долі міліметрів; літнього до
десятка міліметрів, інколи і більше – 40-50 мм. На підрахунках
і аналізі шарів стрічкових осадків оснований один із методів
кореляції та визначення абсолютного віку осадків. Зокрема,
саме цим методом було встановлено час відступання
останнього льодовика з території північно-західної Європи.
Зазвичай органічні рештки в озерних стрічкових глинах
відсутні, але подекуди знаходять кістки прісноводних риб, а
також перевідкладений пилок широколистяних дерев.
В цілому стрічкові осадки не відрізняються літологічно
від озерно-льодовикових глин в розрізах морських осадків
північних областей Європи, де вони вміщають мікрофлору
морських і солонуватих діатомей, а також форамініфери,
рідкісні спікули губок і черепашки молюсків.

Порядок виконання роботи
Після засвоєння теоретичного матеріалу студенти
вивчають зразки різних льодовикових відкладів, проводять їх
макроскопічний опис та вивчають генезис за вищеописаними
ознаками.

Контрольні питання
1. Назвати всі групи льодовикових (гляціальних)
відкладів і вказати на їх умови формування.

57