Page 61 - 6607
P. 61

Лабораторна робота № 9
                            Тема: Вивчення еолових, вулканогенних і техногенних
                            антропогенових відкладів.

                            Мета і завдання: Вивчення речовинного складу еолових
                            (вітрових), вулканогенних і техногенних відкладів та умов їх
                            формування.
                                       Завданням роботи є:
                                -  знати,  які  групи  відкладів  відносяться  до  еолового
                                   (вітрового) ряду;
                                -  знати  і  вміти  проводити  літологічну  характеристику
                                   еолових пісків та лесів і визначати їх генезис;
                                -  вміти  макроскопічно  характеризувати  вулканічний
                                   попіл та інші вулканогенні відклади;
                                -  знати     літологічну    характеристику      техногенних
                                   відкладів і їх вплив на навколишнє середовище.
                                                    Теоретичні положення
                                   До осадків еолового ряду відносяться три групи: еолові
                            піски; еолові леси; вулканічний попіл.
                                   Еолові  піски  формуються  з  осадків  різного  генезису  в
                            результаті  їх  перевіювання  і  дефляції  корінних  порід,
                            створюючи своєрідні форми рельєфу. Еолові піски характерні
                            для областей з сухим (арідним) кліматом , з малою кількістю
                            атмосферних опадів (до 100-250 мм в рік), з високими літніми
                            температурами,  високим  випаровуванням,  різкими  добовими
                                                                                         0
                            коливаннями  температур  (на  поверхні  грунту  до  70 С),
                            сильними  вітрами.  Все  це  обумовлює  слабкий  розвиток  або
                            відсутність    рослинного     покриву,     інтенсивне    фізичне
                            вивітрювання      і   виключно     важливу     роль    вітру    в
                            рельєфоутворенні арідних областей. Такі умови обумовлюють
                            специфічні  геоморфологічні  ландшафти,  характерні  для
                            пустель та напівпустельних областей.
                                   Найбільш  обширні  простори  пустель  формують  два
                            широтні пояси на Земній кулі: в північній півкулі це пустелі
                            Північної  Америки  на  схід  від  хребта  Сьєра-Невада,  пустелі
                            Північної Африки, Аравійського півострова, Ірану, Середньої і
                            Центральної  Азії,  в  південній  півкулі  –  пустелі  Калахарі  і
                            Наміб  в  Африці,  пустелі  Південної  Америки  та  Австралії.
                            Більшість  пустель  приурочені  до  тропічних  широт  Землі,  де
                            широко розвинуті сухі вітри-пасати.













                                                            59
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66