Page 55 - 6607

невідсортованість матеріалу, який їх складає, а також
відшліфована поверхня підстилаючих порід і горбистий
рельєф, сформований цими відкладами. Досить складно
відрізнити морени від обвальних, осипних соліфлюкційних і
пролювіальних накопичень. Змішані при обвалах та осипах
вони можуть набувати вигляду мореноподібних відкладів.
Потужність основних гірських морен (альпійського
типу) досягає інколи десятків метрів. Серед органічних
решток в них зустрічаються спори та пилок, а також рідкісні
фрагменти рослин і кісток тварин.
Основною мореною покрівельних льодовиків
називають відкладений уламковий матеріал, що утворився за
рахунок донної, внутрішньої і поверхневої морен при
наступанні льодовика або при його відступанні та розтаванні.
Зазвичай вона утворює суцільний плащеподібний покрив,
займає великі площі, перекриває інколи водорозділи і досягає
потужності в десятки метрів . Основна морена покрівельних
льодовиків поширена в північно-західній Європі, в Гренландії,
в Північній Амереці та в Антарктиді.
Основні морени складаються із самих різноманітних за
розміром компонентів – від глинистих до валунних. Для них
характерні значні площі поширення, відсутність сортування і
справжньої шаруватості. Важливою ознакою є наявність
валунів різних міцних порід, які перенесені льодовиком
здалеку. Характерною літологічною різновидністю основної
морени є валунний суглинок – дуже щільний, без шаруватості
з домішками щебеню, гальки і валунів різних порід, зовсім не
притаманних для даної місцевості. Так серед гальки і валунів
основної морени в Європі часто попадаються кристалічні
породи Балтійського щита і міцні палеозойські породи з його
периферії. Зустрічаються також піщано-гравійні і грубі
валунно-щебеневі морени з домішками суглинку. Вивчення
складу валунів є важливим методом, який дозволяє встановити
шляхи руху льоду і центри розносу уламкового матеріалу.
Морени, суглинки і глини відрізняються надзвичайно високою
щільністю, що робить їх надійними основами при будівництві.
Забарвлення суглинків сіре або буре, іноді червонувато- і
жовто-буре.
По мірі віддалення від льодовикової денудації у складі
морени збільшується кількість пилуватого матеріалу і замітно

53