Page 233 - 6583
P. 233

двовимірний  тензор  перекручування  Р,  що  відбиває  в
            напрямку осей θ 1 вплив верхнього структурного поверху, як

                                             P xx  0 
                                                    ,                        (10.12)
                                    P 
                                        1     0  P  
                                                   yy 
            де     Р хх   і   Р уу   –   дійсні   коефіцієнти    локального
            перекручування,  і  на  регіональний  тензор  Z°,  що  враховує
            геоелектричну  структуру  нижньої  частини  розрізу.  У
            запропонованій      авторами      моделі     припущено,      що
            розглядається  низькочастотне  поле,  за  якого  магнітними
            аномаліями  можна  знехтувати,  і  приповерхневі  структури
            виявляються тільки в електричному полі.
                   У      довільному       напрямку         1,    імпеданс
            Z  =  (1  +  Р(  –   1,))Z°,    а  тензор  перекручування  Р(    –   1,)
            набуває вигляду:

                                         P xx  0 
                   P    1    R    1       R T     1 ,       (10.13)
                                          0  P yy 

                                 cos    1   sin     1  
                   R    1                          .           (10.14)
                                                        
                                  sin     1  cos     1 
                   У напрямку  =  r (простягання регіональних структур)
            Z(θ) набуває вигляду

                                     0
                                                                0
                        P  sin 2   Z yx  1 P P   cos 2    Z yx
                
             z  r        2             0        1  2        0      ,   (10.15)
                      1 P P   2  cos 2    Z yx   P 2 sin 2   Z yx  
                                                                   
                         1

            де     Р 1 = (Р хх + Р уу)/2, Р 2 = (Р ух – Р уу)/2,  а        ,
                                                                r   1
                   Для  середовищ,  що  містять  у  верхній  частині  розрізу
            локальні неоднорідності, а в нижній – регіональну двовимірну
            структуру, запропонований спосіб визначення напрямку осей
            регіональних    структур     по    нульовій    уявній    частині
            співвідношення  додаткового  імпедансу  до  основного  у
            формулі (10.15) по першому та другому стовпцях:
                                       Іm(Z хх/Z ух) = Іт (Z уу/Z ху) = 0.             (10.16)


                                           233
   228   229   230   231   232   233   234   235   236   237   238