Page 199 - 6581

обслуговування; фешенебельність основних і додаткових послуг;
унікальність маршруту мандрівки; комфортність і сезонність місць
відпочинку. Цей метод використовують для встановлення високих
цін на престижні подорожі. Розрахунок робиться на багатих

покупців, які, сплачуючи великі гроші за туристичну путівку,
бажають не тільки отримати повний комплекс обслуговування на
високому рівні, але й виявити свій статус “вершків суспільства”.

Вибір ціни на основі рівня поточних цін орієнтує туристичну
фірму передусім не на власні витрати чи прибуток, а на ситуацію на
ринку, на ціни фірм – конкурентів. Туристичний ринок
характеризується як олігополія – більша його частка належить

декільком великим фірмам, кожна з яких спроможна впливати на
ринкову ціну власними діями. За таких обставин підприємство
мусить орієнтуватись на цінову політику конкурентів і діяти

відповідно до свого становища на ринку. Фірми-лідери, як правило,
диктують свої умови, але кожній з них належить обережно
здійснювати власну цінову політику, уникаючи цінових війн,

оскільки вони призводять до зниження прибутковості як окремих
підприємств, так і галузі загалом. Найчастіше за лідерами йдуть
малі фірми, компанії. Вони змінюють свої ціни, коли це роблять

лідери, незалежно від зміни своїх витрат чи попиту. Іноді дрібні
продавці дозволяють собі підняти ціни трохи вище, ніж на ринку,
установлюючи преміальні надбавки, пов’язані з наданням якихось
додаткових послуг. При цьому надбавка лишається стабільною

незалежно від коливань ринкової ціни [15].
Метод ціноутворення на основі рівня поточних цін передбачає
використання даних про реалізацію аналогічних подорожей на

туристичному ринку. На основі “типового представника”
складають конкурентний лист, в якому зазначають назву,
характеристику мандрівки та ціни конкурентів. Як правило,
найвищі та найнижчі ціни виключають із конкурентного листа, а на

підставі решти знаходять середню ціну та приймають її за основу.
Беручи до уваги обсяги продажу кожної фірми на ринку,
орієнтовну ціну можна розрахувати як середньозважену. Цей метод

досить поширений. Він створює атмосферу справедливого підходу
до встановлення ціни загалом по туристичній галузі. Він також
досить популярний, особливо в тих випадках, коли витрати важко

точно виміряти чи попит невизначений.

199