Page 28 - 6574

деталізації. Деталізація стратегічного плану фірми може проводитись або для
всієї фірми в цілому, або по окремих підрозділах фірми, окремих напрямках
роботи.
Окрім наочності, побудова дерева цілей дозволяє керівництву
підприємства проаналізувати всі складові комерційного успіху, побачити їх
вплив на реалізацію цілей і кінцевий результат роботи. Дерево цілей
допомагає кожному працівнику фірми побачити своє місце у вирішенні
поставлених завдань перед підприємством і усвідомити відповідальність за
свою ділянку роботи. В остаточному підсумку все це приводить до значного
зростання ефективності роботи фірми, покращення якості послуг і
економічних показників.
Методи вибору генеральної стратегії можна розділити на дві групи:
- за монопрофільної діяльності або за вузької номенклатури продуктів та
послуг, що пропонуються підприємством (методи однопродуктового
аналізу);
- за диверсифікованого виробництва (методи «портфельного» аналізу).
Перед прийняттям стратегічного рішення щодо конкретного виробу
проводиться ідентифікація стадії його життєвого циклу. У процесі
ідентифікації одну стадію відрізняють від іншої за допомогою таких
показників, як відсоток зростання обсягів продажу (виробництва), кількість
конкурентів, темпи технологічних змін, частота модифікування виробу тощо.
Для кожної стадії визначаються пріоритетні стратегічні напрямки та дії.
Зокрема, на стадії зростання таким напрямком є маркетингова діяльність
(наступальна реклама та активне товаропросування; поліпшення розподілу
товару, ціноутворення, адекватне реакції попиту, тощо). У стадії зрілості на
перший план висуваються показники ефективності виробництва та
комерційної діяльності (оптимальне використання виробничого потенціалу,
стандартизація комерційних процедур, поступове зменшення витрат на
дослідницькі роботи щодо даного виробу). Задля якнайповнішого врахування
дії зовнішніх факторів будується матриця, причому одним із показників, що
її утворюють, є характеристика конкурентної позиції даного виробу.
Практично всі методи портфельного аналізу та вибору стратегії підприємства
за умов диверсифікованого виробництва є матричними. Використання цих
методів відбувається за однаковою схемою: як правило, будується матриця,
на одній осі якої розміщуються оцінки перспектив розвитку ринку, на іншій –
оцінка конкурентоспроможності так званого стратегічного центру
господарювання (СЦГ). Визначають місію та цілі кожного такого центру,
генеральну стратегію та її субстратегії. Стратегічні плани кожного СЦГ
оцінюються центральним апаратом управління й визначаються основні
показники стратегії підприємства в цілому.
Згідно з циклом розвитку підприємства можна вибрати одну з таких
базових стратегій:
- стратегію зростання, що відбиває намір підприємства збільшувати
обсяги продажу, прибутку, капіталовкладень тощо;

27