Page 32 - 6574

Для обчислення виробничої потужності складальних дільниць (цеху)
застосовується формула:
Sк  Тр
Пскл = ,
Sc  tц
де Sк – корисна виробнича площа дільниці, цеху;
Sс – виробнича площа, необхідна для складання одного виробу;
Тр – кількість робочих днів розрахункового періоду;
tц – тривалість циклу складання одного виробу, днів.
Розрізняють потужність вхідну, вихідну і середньорічну.
Потужність на початок року називається вхідною, на кінець року -
вихідною.
Середньорічна потужність розраховується, виходячи із величин
потужності підприємства в окремі періоди року за формулою:
 Пвв Тв  Пвиб Тнв
Пср = Пв +  ,
12 12
де Пв – потужність на початок року (вхідна);
Пвв – потужність введена і нарощена в результаті модернізації,
вдосконалення технологічних процесів;
Пвиб – потужність ліквідована в результаті зняття з виробництва застарілого
обладнання;
Тв – термін використання введеної потужності протягом року;
Тнв – термін невикористання потужності, яка вибуває.
Вихідна потужність (Пвих) визначається на кінець планового періоду з
врахуванням змін за рік за формулою:
Пвих = Пв + Пвв – Пвиб.
Виробнича потужність підприємства повинна використовуватися
максимально. Для цього необхідно підвищувати техніко-економічні
показники роботи основних видів обладнання, повніше використовувати
обладнання і виробничі площі. Особливо враховується пропускна здатність
універсального обладнання.
Ступінь використання виробничої потужності оцінюють за
показниками:
- коефіцієнтом використання виробничої потужності Квп:
Q
Квп = ,
Пср
де Q – річний обсяг продукції;
- середній коефіцієнт змінності роботи обладнання Кзм:
m
 Ni ti 
Кзм = i 1 ,
C F  зм
де m – номенклатура програми виробництва продукції;
ti – трудомісткість робіт;
Ni – річний випуск продукції і-го найменування;
С – середньорічна кількість обладнання;

31