Page 97 - 6572

клики вимагатимуть певних особистісних кваліфікацій [34]. Набу-
ває переосмислення сама суть навчання в університеті, де відбува-
ється перехід від лекцій-начиток (так званого «чистого викладан-
ня») до новітніх форм обміну знаннями в процесі доповіді (такі до-

повіді можуть робити студенти старших курсів, особливо магістри,
аспіранти, докторанти, запрошені фахівці з галузей виробництва чи
інформаційної діяльності). Суть переосмислення стосується не-

змінної цілі університетської освіти – передачі знань, що стало мо-
жливим завдяки технологічним просуванням в області інформацій-
них технологій. Роль студентів, в даному контексті змінюється, від
базового рівня слухачів лекцій до рівня активних учасників навча-

льного процесу, а в дослідних університетах – до рівня партнерів,
де різниця науково-освітніх ступенів не створює відповідні бар’єри

підпорядкування, а допомагає знайти своє місце в реальних науко-
вих дослідженнях, де участь такої особи буде максимально ефекти-
вною щодо затрат та компетенцій.
В даному контексті варто зосередити увагу на аналізі застосу-

вань електронних медійних засобів в процесі навчання, що бере
свій початок з 70-х років минулого століття. Початкові терміни, що
позначали даний процес були: «викладання за допомогою

комп’ютера», «комп’ютер-базоване викладання», «комп’ютер-
базовані уроки» (computer-aided instruction, computer-assisted
instruction) [26, 30, 31, 35]. Важливим етапом стало формування те-
хнології програмованого навчання (programmed instruction). Також

важливо, що такі базові технології можна розглядати, як одні з пе-
рших в області обміну знаннями, що дозволило сформулювати по-
чаткові вимоги до освітніх систем майбутнього, які визначали ве-

лику кількість успішних застосувань комп’ютерів у процесі на-
вчання при підготовці фахівців різних напрямів. При цьому, засто-
сування комп’ютерів давало не тільки новизну в плані педагогічних
умов, а також сприяло формуванню нових педагогічних методів,

які були комп’ютер-базованими. Саме застосування комп’ютерів
дозволило значно підсилити та урізноманітнити класичні методи
навчання в плані витрат часу та кількості мінімально необхідних

навчальних зусиль. Висувалася гіпотеза про те, що в перспективі
викладач-людина зможе бути повністю замінений технічними
комп’ютер-базованими засобами, такі судження мали маргінальний

характер в плані не тільки можливості, але й необхідності заміни

97