Page 120 - 6555
P. 120

роздуми  над  афористичним  висловом  з  якої-небудь  значущої  класичної  або
            сучасної  філософської  проблеми,  обсягом  2–4  сторінок  тексту.  При  аналізі
            студентських есе використовуються наступні критерії:
                1) відповідність змісту роздумів студента до змісту афоризму;

                2)  логічність  і  аргументованість  міркувань  в  обґрунтуванні  згоди  або,
            навпаки, незгоди з афоризмом;
                3) моральний сенс міркувань.

                ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ ЕСЕ
                ♦ Основою усякої мудрості є терпіння (Платон).
                ♦  З  мудрості  випливають  наступні  три  особливості:  виносити  прекрасні

            рішення, безпомилково говорити і робити те, що слід (Демокріт).
                ♦ Багатознайство розуму не навчить (Геракліт).
                ♦  Розум  –  це  запальне  скло,  яке,  запалюючи,  саме  залишається  холодним

            (Рене Декарт).
                ♦ Краще терпіти несправедливість, ніж її творити (Сократ).
                ♦ Не прагни знати все, щоб не стати в усьому невігласом (Демокріт).
                ♦  Бережіть  сльози  ваших  дітей,  щоб  вони  могли  проливати  їх  на  вашій

            могилі (Піфагор Самоський).
                ♦  Однаково  небезпечно  і  божевільному  вручати  меч  і  безчесному  владу

            (Піфагор Самоський).
                ♦ Скупість починається там, де закінчується бідність. (П’єр Абеляр).
                 ♦ Душі перемагають не зброєю, а любов’ю і великодушністю (Б. Спіноза).
                 ♦  Якщо  ви  хочете,  щоб  життя  посміхалося  вам,  подаруйте  йому  спочатку

            свій гарний настрій (Б. Спіноза).
                ♦  У  важкі  часи  від  ділових  людей  толку  більше,  ніж  від  доброчесних  (Ф.
            Бекон).

                ♦ Люди з сильним і благородним характером не змінюють свого настрою в
            залежності від свого благополуччя або своїх нещасть (Р. Декарт).
                ♦ Діти повинні виховуватися не для сьогодення, а для майбутнього, можливо

            кращого стану роду людського (І. Кант).
                ♦ Людина виховується для свободи (Г. Гегель).
                ♦  Мова  –  дивно  сильний  засіб,  але  потрібно  мати  багато  розуму,  щоб

            користуватися ним (Г. Гегель).
                ♦  Честь  –  це  зовнішня  совість,  а  совість  –  це  внутрішня  честь.  (А.
            Шопенгауер).
                ♦ Людина раб тому, що свобода важка, рабство ж легке (М. Бердяєв).

                ♦ Недостатньо бути розумним. Необхідно бути достатньо розумним, щоб не
            дозволити собі стати розумним надміру (А. Моруа).
   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125