Page 13 - 6541

організм. В епоху науково-технічного прогресу на усі ці дев'ять компонентів
активно впливає техносфера, яку створила людина. І наша задача: оцінити
динаміку цього техногенного пресу та запобігти небажаним змінам природних
та природно-антропогенних геоекосистем.

3.6 Екологічний контроль стану довкілля на територіях і об’єктах
Геоекосистеми Землі мають різні розміри, тобто відносяться до різних
ієрархічних рівнів. Тому вивчати, контролювати і управляти їх екологічним
станом необхідно системно, різномасштабно, з відповідною підпорядкованістю
одна одній. Якщо найбільші на Землі геоекосистеми – континенти і океани
можна охопити лише з Космосу, тобто вивчати їх у масштабах 1 : 10 000 000 і
дрібніше, то гори і рівнини оцінюються в масштабах 1 : 1 000 000, а території
окремих країн – 1: 500 000, адміністративних областей України – 1 : 200 000,
районів – 1 : 50 000, міст – 1 : 10 000, а окремих підприємств – 1 : 5 000-1 :
1000. Чим детальніше ми вивчаємо територію чи об’єкт, тим густіша повинна
бути мережа екологічних спостережень.
Ієрархію систем екологічної безпеки необхідно побудувати таким
чином, щоб кожний наступний рівень включав усю інформацію попереднього
рівня. Адже екологічний стан навіть невеликої за розміром геоекосистеми
схилу гори чи ассиву лісу буде залежати від екологічного стану гірської
системи, країни чи усього континенту. Тобто в мережах
13
спостережень повинні бути враховані усі взаємозв’язки між геоекосистемами,
незалежно від того куди ми рухаємось, чи вверх чи вниз по ієрархії. Іще одне
дуже важливе зауваження. Існуюча зараз мережа спостережень (моніторингу)
за окремими компонентами довкілля (метеостанції, гідропости, гідрогеохімічні
свердловини) розташовані, як правило, в населених пунктах, що приурочені до
річкових долин. А величезні простори вододільних територій не охоплені
мережею спостережень.
Щоб визначити екологічний стан тієї чи іншої території або
техногенноного об’єкту, розробити прогноз її подальшого розвитку, запобігти
негативним наслідкам її впливу на людей, необхідно вивчити динаміку
природних змін усіх компонентів довкілля під впливом антропогенних
(спричинених людиною, її технологіями і технікою) чинників. Для цього усі
спостереження і виміри включають у банк або бази даних, структуру яких
розробив Я.О.Адаменко ще у 1986р. В кожній базі того чи іншого компоненту
геоекосистеми – від 20 до 100 екологічних показників, що мають різну
динаміку: геологічне середовище змінюється повільно, тоді як атмосфера –
багато разів на добу. Загальна кількість екологічних показників може сягати
кількох тисяч, тому їх аналіз і оцінка можливі тільки методами сучасних
геоінформаційних технологій з використанням потужної комп’ютерної