Page 10 - 6541
P. 10

еволюційного процесу в глобальній біоті);
                •  панекологічному  (застосування  екологічно  обґрунтованих  методів
           використання  природних  ресурсів  у  таких  масштабах,  які  б  не  порушували
           екологічного балансу в біосфері);
                •   панландшафтному     (збереження   різноманітності   природних
           ландшафтів  з метою  підтримання  біотичної  та  екосистемної  різноманітності;
           збереження  ландшафтів,  цінних  в  екологічному,  біогеографічному  та
           соціальному (рекреаційному) плані);
                •  пансоціальному  (врахування  при  використанні  природних  ресурсів
           потреб не лише сучасного, а й майбутніх поколінь);
                • панекономічному (збереження ресурсів біосфери як загальнолюдської
           природної  спадщини;  невиснажливе  використання  відновних  і  невідновних
           природних ресурсів та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку.
                Для  розв'язання  цих  багатопланових  завдань  геосозологія,  як
           інтегральна  наукова  галузь,  спирається  на  споріднені  з  нею  природничі  і
           суспільні науки:
                • вчення В.І Вернадського про біосферу і ноосферу;
                • екологію, яка вивчає структуру й функцію природи;
                • соціальну екологію, що досліджує взаємодію суспільства і природи.
                Вона використовує також методи досліджень таких природничих наук,
           як ботаніка, зоологія, біогеографія, лісознавство та ін.
                Враховуючи  багатопланові  завдання  геосозології,  у  стратегії  свого
           розвитку вона має керуватися такими засадничими положеннями:
                •  реальна  можливість  збереження  організованості  та  екологічно
           збалансованого  стану  біосфери  за  науково  обґрунтованого  регулювання
           техногенного впливу на її взаємопов'язані субсистеми;
                •  усвідомлення  етичної  відповідальності  всього  суспільства  за
           оптимізацію його взаємовідносин з  природою та раціональне використання  й
           відновлення її ресурсів;
                •  здатність  науково-технічних  досягнень  суспільства  до  потенційного
           використання альтернативних джерел енергії, щоб не
                                               10
           порушувати  балансу  кисню  та  двоокису  вуглецю  в  атмосфері  й  усунути
           небезпеку глобального потепління;
                •  можливість  раціонального  використання  та  відновлення  біологічних
           ресурсів,  щоби  зберегти  біорізноманітність  біосфери  та  підтримати
           еволюційний процес у глобальній біоті;
                •   усвідомлення   необхідності   розширення   міжнародного   та
           міждержавного співробітництва щодо прийняття державами світу відповідних
           природоохоронних юридичних зобов'язань;
                Цими  концептуальними  положеннями  геосозологія  має  керуватися,
           обґрунтовуючи теоретичні та методологічні засади.

                      3.4 Екологічна криза та форми її прояву в Україні
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15