Page 18 - 6541

обмежене 6 кілометрами над рівнем моря – до такої саме висоти зберігаються
позитивні температури і можуть жити рослини-продуценти (6 км в Гімалаях).
Вище (в еоловій зоні) живуть лише павуки і деякі кліщі, що годуються
рослинним пилком, спорами рослин та іншими органічними залишками,
занесеними вітром. Долішня межа існування активного життя традиційно
0
обмежується дном океану й ізотермою 100 С безпосередньо у літосфері
(відмітка 11 км). Теоретична межа біосфери набагато ширша. Живі організми
зареєстровано й у воді, наближеній до вулканічних порід при температурі до
250°С.
Природні системи, з фізико-хімічної точки зору, можуть бути поділені
на гетерогенні та гомогенні.
Гетерогенні системи – фізико-хімічні системи, що складаються з двох
або кількох фаз, наприклад, система: «лід-вода-водяна пара« – гетерогенна
система з трьох фаз.
18
Гетерогенний, (рос. гетерогенный, англ. heterogeneous, нім. heterogen) –
неоднорідний, той, що складається з різних за складом частин (протилежне -
гомогенний).
Гетерогенні системи – це такі, властивості яких у всьому обсязі
однакові. Гетерогенні системи складаються з декількох гомогенних сфер (фаз).
Типовими представниками гетерогенних систем і є компоненти
навколишнього природного середовища – ґрунти, гідросистема та атмосферне
повітря.
Ґрунти – це трифазна система, що складається з твердої речовини
(породи), рідини (ґрунтових розчинів) та газу (повітря). Наявність повітря у
грунті – обов'язкова умова для забезпечення динаміки ґрунтових процесів, які
визначають його родючість.
Гідросистема – двофазна система. Вона складається з води, в якій
присутні розчинені хімічні компоненти, а також дисперсні речовини, утворені
як під час змиву часток грунту опадами, розмиву берегів водойм,
гідродинамічного підйому осадів тощо, так і природними біологічними
процесами (фотосинтез хлорофілвміщуючих гідробіонтів та фіксація азоту
мікроорганізмами), які також здійснюють стале підвищення вмісту дисперсних
поживних речовин.
Атмосферне повітря – трифазна система. Вона складається з домішок
газу (азот – 78,08%, кисень – 20,95%, диоксид вуглецю – 0,03%, водяна пара –
від 0 до 4% і домішки інертних, неорганічних та органічних газів). Домішки
(забруднювачі) повітря – викиди газів та сполук, компоненти дисперсної рідкої
фази (аерозолі), домішки твердої фази (пил, дим) тощо.
Усі зазначені складники природного середовища (грунти, гідросистема,
атмосферне повітря) мають в своїй основі дві компоненти: абіотичну і