Page 18 - 6541
P. 18

обмежене 6 кілометрами над рівнем моря – до такої саме висоти зберігаються
           позитивні температури і можуть жити рослини-продуценти (6 км в Гімалаях).
           Вище  (в  еоловій  зоні)  живуть  лише  павуки  і  деякі  кліщі,  що  годуються
           рослинним  пилком,  спорами  рослин  та  іншими  органічними  залишками,
           занесеними  вітром.  Долішня  межа  існування  активного  життя  традиційно
                                                   0
           обмежується  дном  океану  й  ізотермою  100 С  безпосередньо  у  літосфері
           (відмітка 11 км). Теоретична межа біосфери набагато ширша. Живі організми
           зареєстровано й  у воді, наближеній до вулканічних порід при температурі до
           250°С.
                Природні системи, з фізико-хімічної точки зору, можуть бути поділені
           на гетерогенні та гомогенні.
                Гетерогенні  системи  –  фізико-хімічні  системи,  що  складаються  з  двох
           або  кількох  фаз,  наприклад,  система:  «лід-вода-водяна  пара«  –  гетерогенна
           система з трьох фаз.
                                               18
                Гетерогенний, (рос. гетерогенный, англ. heterogeneous, нім. heterogen) –
           неоднорідний, той, що складається з різних за складом частин (протилежне  -
           гомогенний).
                Гетерогенні  системи  –  це  такі,  властивості  яких  у  всьому  обсязі
           однакові. Гетерогенні системи складаються з декількох гомогенних сфер (фаз).
           Типовими   представниками   гетерогенних   систем   і   є   компоненти
           навколишнього природного середовища – ґрунти, гідросистема та атмосферне
           повітря.
                Ґрунти  –  це  трифазна  система,  що  складається  з  твердої  речовини
           (породи),  рідини  (ґрунтових  розчинів)  та  газу  (повітря).  Наявність  повітря  у
           грунті – обов'язкова умова для забезпечення динаміки ґрунтових процесів, які
           визначають його родючість.
                Гідросистема  –  двофазна  система.  Вона  складається  з  води,  в  якій
           присутні розчинені хімічні компоненти, а також дисперсні речовини, утворені
           як  під  час  змиву  часток  грунту  опадами,  розмиву  берегів  водойм,
           гідродинамічного  підйому  осадів  тощо,  так  і  природними  біологічними
           процесами  (фотосинтез  хлорофілвміщуючих  гідробіонтів  та  фіксація  азоту
           мікроорганізмами), які також здійснюють стале підвищення вмісту дисперсних
           поживних речовин.
                Атмосферне повітря – трифазна система. Вона  складається з домішок
           газу (азот – 78,08%, кисень – 20,95%, диоксид вуглецю – 0,03%, водяна пара –
           від 0 до 4% і домішки інертних, неорганічних та органічних газів). Домішки
           (забруднювачі) повітря – викиди газів та сполук, компоненти дисперсної рідкої
           фази (аерозолі), домішки твердої фази (пил, дим) тощо.
                Усі зазначені складники природного середовища (грунти, гідросистема,
           атмосферне  повітря)  мають  в  своїй  основі  дві  компоненти:  абіотичну  і
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23