Page 16 - 6541

елемента у компонентах ландшафтів будуються або «вручну», шляхом
інтерполяції даних від одного екологічного полігону до сусіднього, або в
автоматичному режимі на ПЕОМ, користуючись програмами SURFER, MAP
INFO, TNT mips та іншими.
Комплексні (сумарні, синтетичні, інтегральні) карти сучасної
екологічної ситуації як результат екологічного аудиту складаються шляхом
комп’ютерного накладання покомпонентних карт, які є результатом
накладання поелементних еколого-техногеохімічних карт.

3.9 Основи системології та їх використання
для оцінки еколоігчної безпеки
Безпека людини та навколишнього середовища – ключові поняття, які
витікають із способу та сфери життєдіяльності людини. Ці поняття є
складними категоріями, які охоплюють безпосередньо життя і діяльність
людини у взаємодії з навколишнім її середовищем (природним і штучним).
Проблеми, що постають сьогодні в цьому плані, потребують термінового

16
вирішення, а для цього потрібні нові, більш досконалі уявлення про
навколишній світ.
Межу попередніх століть (XIX-XX ст.) людство відзначило
досягненнями у сфері механіки і термодинаміки. Початок XXI сторіччя
людина відзначає динамічним розвитком знань, насамперед у сферах
інформатики, біології, біохімії, біофізики, генної інженерії, мікробіології,
фізичної хімії тощо, та виявленням все нових «цеглин», з яких утворені
природні системи.
На думку вчених, світ постає як велика споруда, поверхи якої
заповнюються самостійно, тобто шляхом самоорганізації, мають індивідуальні
риси, але будуються за єдиним планом і функціонують подібним чином. Саме
ці напрацювання стали передумовою зародження загальної теорії систем, що
ґрунтується на двох теоретичних положеннях:
• Системності, яка визначає, що сукупність взаємопов'язаних складових
(об'єктів) повинна мати додаткові властивості.
• Однаковості системних проявів, які можуть бути властиві утворенням
різної фізичної природи – неорганічної, органічної, соціальної.
На сьогодні існує загальне визначення системи як цілого, що
складається з ряду окремих часток і має порядок, зумовлений певним
розташуванням цих часток. З класичних позицій термодинаміки, системи
поділяють на такі класи:
• ізольовані – через границі таких систем не відбувається перенесення
речовини та енергії;
• адіабатичні ізольовані – для таких систем перенесення тепла і
речовини через границю заборонено, але дозволено перенесення інших видів