Page 60 - 6507

Лекція 9
ОСНОВИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗІ СТУДЕНТАМИ У ВНЗ

9.1 Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі

Виховання – процес цілеспрямованого систематичного формування
особистості, зумовленого законами суспільного розвитку, дією об’єктивних і
суб’єктивних чинників.
У вихованні особистості беруть участь сім’я, родина, навчально-
виховні заклади, на нього впливають мікро- і макросередовище, соціально-
політична та економічна ситуація в країні, засоби масової інформації,
громадські організації та ін.
Усе це робить процес виховання, з одного боку, більш керованим,
оскільки існує чимало ефективних способів і засобів впливу на особистість, а
з іншого – ускладнює управління ним, тому що важко інтегрувати всі
фактори впливу, застерегти особистість від негативних впливів [1, 2].
Об’єкт виховання – процес формування особистості разом з її
ставленням до суспільства, себе й інших людей, до праці. Деякі стосунки
відповідають структурі психічних якостей особистості й охоплюють сферу її
потреб, знань, почуттів, вольових дій і вчинків.
Предмет виховання – специфічні для виховання проблеми та явища:
закономірності й принципи, зміст, технології, методи, прийоми та форми,
спрямовані на реалізацію мети й завдань виховання.
Виховувати – означає створювати системи таких стосунків між
людьми, що стимулюють певне ставлення особистості до себе й інших, до
суспільства, до праці.
Виховання, як розвиток і навчання, – безперервний процес.
Складовими процесу виховання є категорії самовиховання і
перевиховання, які одночасно відображають і специфіку виховання, і
становлять понятійно-категоріальний апарат педагогіки.
Самовиховання – вищий етап виховного процесу, систематична й
свідома індивідуальна діяльність людини, спрямована на вироблення в собі
бажаних фізичних, розумових, моральних, естетичних якостей, позитивних
рис волі й характеру, усунення негативних звичок. Провідним компонентом
змісту самовиховання є формування вольових і моральних якостей. Потреба у
самовихованні – вища форма розвитку особистості [5].
Перевиховання – виправлення відхилень, вад, негативних наслідків,
допущених у вихованні особистості. Перевиховання спрямовано на
перебудову неправильних (хибних) поглядів, суджень, переконань,
перетворення негативних способів поведінки у суспільно визнані норми.
Провідним механізмом перевиховання є залучення особистості до суспільно-
корисної діяльності, в процесі якої відбувається переоцінка цінностей, зміна
поведінки [5].

60