Page 13 - 6506
P. 13

початківця  корисним  є  аудіо-,  а  ще  краще  відеозапис,  який  дає  змогу  внести
        корективи щодо змісту, темпу, ритму.
              9  Перенесення  змісту  лекції  на  каталожні  картки  у  формі  коротких  тез,
        опорних  сигналів.  Це  дає  змогу  в  аудиторії  звільнити  себе  від  залежності  від
        тексту,  відійти  від  прямого  читання,  а  реалізувати  лекцію  шляхом
        розмірковувань, творчих пошуків істини спільно зі слухачами.
              10 Створення допоміжного, резервного дидактичного матеріалу до лекції
        (приклади,  опорні  сигнали,  факти  для  підтримання  позитивного  емоційного
        настрою студентів та ін.).
              Текст лекції не повинен бути  стабільним і використовуватися впродовж
        багатьох  років.  Кожного  разу,  повертаючись  до  опрацювання  академічного
        курсу,  необхідно  переглядати  її  зміст,  приклади,  аргументацію  окремих
        наукових  положень,  враховувати  нові  досягнення  науки,  появу  додаткових
        джерел інформації, професійну спрямованість студентів та ін. Викладач вищої
        школи весь час має перебувати у творчому науково-методичному пошуку. Адже
        студенти  цінують  його  не  лише  (і  не  скільки)  як  інформатора,  їх  захоплює
        передусім творче дійство педагога на лекції.
              Умови ефективного застосування лекції у ВНЗ. Відомо, що  студенти
        незрідка добре інформовані про лектора, що ще не приступив до читання свого
        курсу, та і про сам курс. Якщо викладач читає свій курс щорік, то складається
        певне  традиційне  відношення  аудиторії,  що  у  відомому  сенсі  визначає  успіх
        викладача. Аудиторія оцінює лектора по його професійній майстерності, по його
        знаннях,  по  його  вкладу  в  науку  і  по  його  суспільній  діяльності.  Не  можна
        забувати і того, що студенти незрідка схильні до критики прорахунків педагога.
              Входивши  в  аудиторію,  лектор  повинен  подумати  про  свій  імідж,
        цілеспрямовано надаючи на слухачів продуману психологічну дію, що формує
        стиль спілкування і що зменшує пасивність аудиторії. Викладачеві необхідно із
        самого  початку  обкреслити  перед  студентами  рівень  своїх  вимог  до  них  в
        спільній учбовій діяльності.
              Лектор,  вставши  за  кафедру,  готує  аудиторію  до  лекції,  набудовує  її
        увагу.  Важливо  пам'ятати,  що  увага  –  це  мотивація  до  запам'ятовування
        інформації. Кожен студент повинен добре знати, що якщо увага не зосереджена,
        то  механізми запам'ятовування  не  вступають  в  дію.  Саме  тому  ніколи  не  слід
        починати  лекцію,  не  зосередивши  уваги  аудиторії.  Простим  і  ефективним
        прийомом для цієї мети є традиційне вітання викладача.
              Якщо  студент  з  якоїсь  причини  не  розчув  або  не  зрозумів  єство
        розбираного  питання,  то  він  не  повинен  перепитувати  сусіда  або  лектора.  Це
        порушує  стрункість  викладу  матеріалу  і  відволікає  увагу  сусіда,  вимикаючи
        механізми  запам'ятовування  інформації.  В  такому  разі  в  зошиті  потрібно
        залишити  вільне  місце,  і  після  закінчення  лекції  або  в  перерві  відновити
        упущений  фрагмент.  Викладач  повинен  своєчасно  зробити  перерву  в  лекції.
        Після  перерви  знов  виникає  необхідність  сконцентрувати  увагу  аудиторії,
        нагадати про те, що було розглянуте на першій годині лекції.
              Особливу  увагу  слід  приділити  вимогам  до  конспектування  лекцій.  У
        методичній літературі не існує єдиного правила до того, як потрібно записувати

                                          13
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18