Page 9 - Міністерство освіти України
P. 9

Фрейд З. Тотем и табу. - М.,1923.





                             Лекція 2. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної
                                                       культури.
                          1.  Сутність і походження релігії.
                          2.  Зв’язок релігії та духовної культури.
                          3.  Функції релігії та її роль в житті суспільства.
                          1.1. Поняття «релігія» походить від латинського «religio» і означає
                   зв’язок. За богословським  тлумаченням, релігія - це все те, що зв’язує людину з
                   божественністю. Однак це богословське визначення релігії, яке виходить з віри
                   в існування Бога.
                          Разом з тим, необхідно зазначити, що релігія - це явище дуже складне,
                   яке має соціальний характер. Релігія виникла в суспільстві закономірно і існує в
                   ньому, вона поєднує в собі елементи раціонального (наприклад, моральні
                   настанови) та ірраціонального (наприклад, фантастичні образи надприродних
                   істот - ангелів, сатани і т.д.).
                          Як форма суспільної свідомості, релігія є однією з найдревніших.
                   Характеризуючи релігію  як відображення своєрідного, в радянських
                   підручниках, довідниках, словниках і енциклопедіях при визначенні релігії, як
                   явища, наводилось визначення Ф.Енгельса про те, що всяка релігія є
                   фантастичне відображення в головах людей тих зовнішніх сил, які панують над
                   ними в їхньому повсякденному житті. Слово «фантастичне» вживалося як
                   прортилежне, неправдиве, антинаукове. Тут необхідно пояснити зміст слів
                   Енгельса які він використовував в полеміці з Е.Дюрінгом, німецьким філософом
                   ХІХ ст. Доречно зазначити, що Е.Дюрінг вважав за необхідне заборонити
                   релігію взагалі. У відповідь на таку постановку питання, Енгельс пояснює чому
                   саме заборонити релігію не можна. Він далі переконливо довів, що релігія
                   виникла в процесі осмислення людиною сил природи і вона є найдавнішою
                   формою духовного освоєння світу. Так, у свідомості первісної людини панівне
                   значення мали міфологічні та магічні уявлення, а потім їх замінює релігія.
                          Фантастичні образи релігії - це форма відображення дійсності, вона була
                   необхідним ступенем пізнання світу, обумовлена функціями головного мозку і
                   має таке саме право на існування, як і раціональне, наукове пізнання. Таким
                   чином, релігія є однією із форм суспільної свідомості, яка відображує дійсність
                   в образах і міфах і утверджує віру в їхню реальність.Релігія на відміну від таких
                   форм суспільної свідомості, як мораль, політика, право, претендує на
                   універсальне відображення дійсності. Вона виступає як світогляд тобто система
                   поглядів на світ і місце людини в ньому, на принципи їхньої повсякденної
                   поведінки. Релігія є найдавнішою галуззю духовної культури людства.
                          Якщо релігія є фантастичною формою відбиття дійсності, то запитується,
                   що ж таке фантазія. Адже вона притаманна науці і мистецтву. Візьмемо,
                   наприклад, художню фантазію, яка є невід’ємною властивістю творчого
                   мислення людини. Разом з тим, вона виступає і необхідною передумовою, і
                   наслідком трудової діяльності. Наукова фантазія дає поштовх абстрактному
                   мисленню, яке пробуджує творчу уяву людини. А з допомогою своєї уяви



                                                                                                     9
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14