Page 5 - Міністерство освіти України

а) досліджує механізм функціонування і соціальної еволюції релігійних
вірувань і вчень в різних соціальних середовищах і групах віруючих;
б) аналізує особливості їхніх індивідуальних рис з тим, щоб визначити
головні тенденції релігійної ситуації з врахуванням дій тих чи інших соціальних
факторів.
Третьою частиною релігієзнавства є «психологія релігії». Вона вивчає
психологічні особливості релігійних людей, які відрізняють їх від нерелігійних
людей і реалізуються в їх поведінці. Релігійна віра є феноменом психологічного
життя з відповідними емоціями, які спрямовані на сприйняття ідеї Бога і
похідних від неї істин. Уже саме поняття «віруючий» використовується як
синонім релігійної людини. Без психологічного аналізу як окремого віруючого,
так і релігійної общини неможливо зрозуміти ні шляхів і каналів впливу релігії
на свідомість і поведінку людей, ні її роль і місце в житті особи і суспільства.
Психолог А.Р.Лурія зазначає, що «в конкретних психологічних дослідженнях
багато фактів, які «показують», що будова свідомості змінюється з історією і
що... в міру переходу від однієї суспільно-історичної формації до іншої
змінюється не лише зміст свідомості, але й її будова. Говорячи інакше, факти
все більш чітко свідчать про історичну природу психологічних процесів
людини» (Лурия А.Р. Психология как историческая наука. - История и
психология.М.1971, с.36/ Світ релігійної психології - це особливий внутрішній
стан духовних цінностей віруючої людини. Він поєднує релігійні і нерелігійні
цінності в складний емоційно-інтелектуальний комплекс світосприйняття.
Почуття, настрої і типи мислення віруючої людини складають досить чутливу,
динамічну первинну основу. Сприймаючи ідеї, людина перероблює їх у своїй
індивідуалізованій свідомості. Психологічний аспект релігієзнавства зосереджує
увагу на внутрішніх психологічних механізмах діяльності прихильників різних
релігійних вірувань і культів, вивчає їх духовні цінності та орієнтації,
класифікує та систематизує найбільш типові релігійно-психологічні риси
поведінки віруючих. Уже стародавні мислителі звертали увагу на зв’язок між
релігійною вірою людини і її психологічним станом та переживаннями
/Спиноза. Избранные произведения. М., 1957, Т.2,с.7-8/.
2.1. Усі релігієзнавчі концепції дотримуються матеріалістичного або
ідеалістичного принципу. Тут необхідно підкреслити, що релігія є
важливим інститутом суспільства, сферою загальнолюдської
культури, вплив якої в даний час помітно зростає на вирішення
соціально-гуманітарних і моральних питань. До найпоширеніших
релігієзнавчих концепцій необхідно віднести матеріалістичну,
об’єктивно- і суб’єктивно-ідеалістичні, а також натуралістичну і
соціологічну концепції.
МАТЕРІАЛІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ РЕЛІГІЇ. У процесі довготривалого
розвитку у людини в її мисленні поступово відбувалось самоусвідомлення,
самоаналіз, самопізнання і самовдосконалення свого внутрішнього «я», тобто
системи внутрішніх духовних цінностей. З початку в межах міфологічної, а
пізніше в межах релігійної свідомості, виникає особливий тип мислення -
рефлексія. Саме рефлексія грунтується на самосвідомості і виступає її
найвищим інтелектуальним продуктом, реалізує в собі моменти абстрагування й
узагальнення. З допомогою рефлексивного методу:

5