Page 7 - Міністерство освіти України

2. Одна природна річ обумовлює іншу. Тобто у світі існує одна причинна
обумовленість. Такою «першопричиною» є Бог.
3. Світ складається також з випадкових явищ, але ці явища
породжуються необхідною причиною, тобто Богом.
4. Різні речі мають різні «ступені вдосконаленості». Однак абсолютною
вдосконалістю є Бог.
5. Розвиток світу підпорядкований певній меті і цей напрям визначається
Богом.
Сучасний неотомізм прагне синтезувати у цілісну гармонійну систему
прямо протилежні принципи - віру і розум, релігію і науку. Згідно цього вчення
наука - це нижчий вид знання, а релігія - вищий.
Ірраціоналістичне «обгрунтування» віри в Бога є провідною рисою
сучасної теології і релігійної філософії. Основоположником ірраціоналістичного
«обгрунтування» віри в Бога («Діалектична теологія») був Карл Барт. На
противагу томізму він доводив, що існування Бога не можна виявити за
допомогою розуму. Він стверджував, що лише в акті віри може народитися
пізнання. Ірраціоналістичні тенденції відчутні і в сучасному православ’ї, яке
твердить, що Бог недоступний людському розуму.
Початок суб’єктивістської традиції у теології пов’язується із вченням
Фрідріха Шлейєрмахера (нім.протест.богослова). Центр релігійної проблеми він
переніс у сферу окремого індивіда і передусім у галузь його почуттів.
Американський філософ-прагматист У.Джемс доводив, що релігія є істинною
по відношенню до людини, оскільки вона є «корисною» для неї. Корисність
релігії Джемс вбачав у тому, що вона нейтралізує психологічні конфлікти і
перетворює негативні емоції в позитивні. Він дійшов висновку, що основою
релігії є почуття, а релігію необхідно визначати як породження людської
свідомості, як результат суб’єктивних переживань людини. /Калінін Ю.А.,
Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. - К.,Наукова думка,1994, с.16/. Разом з
тим, суб’єктивно-ідеалістична концепція з точки зору теології має такі істотні
недоліки:
1. Релігія розглядається як породження людської свідомості, а не як
продукт божественного откровення.
2. Абсолютизація ролі людських почуттів, як основи релігії, веде до
розгляду догматики як чогось вторинного.
3. Таким чином руйнується концепція «істинної» церкви. Належність до
неї віруючого перестає бути обов’язковою.
Тому сучасна західна філософія релігії прагне подолати крайності
суб’єктивізму. Суб’єктивно-ідеалістична концепція релігії розглядає людську
свідомість як особливу духовну сутність, що сама виробляє релігійні ідеї та
уявлення, але не дає відповіді на головне питання: звідки виникає зміст
індивідуальної свідомості.
4.1. НАТУРАЛІСТИЧНА І СОЦІОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ РЕЛІГІЇ.
Натуралістична концепція стверджує, що релігія породжується
внутрішніми потребами людського організму, його фізіологічними процесами.
Тобто, що релігія стає атрибутом біологічної природи людини. У зв’язку з цим
розглянемо дві концепції:
а) Вчення З.Фрейда. У своїй праці «Тотем і табу. Психологія первісної
культури і релігії» прагнув застосувати власний психологічний метод для
пояснення природи тотемізму - найдавнішої форми релігії. Всі соціальні явища,

7