Page 6 - Міністерство освіти України

а) вивчається внутрішня будова знань і духовних цінностей в цілому, а
також всіх елементів світогляду, якими людина володіє в результаті пізнання
певних явищ, практичної діяльності і спілкування з іншими людьми;
б) досліджуються розбіжності і суперечності між різними елементами
знань і цінностей, з яких виводиться певна проблема щодо вивчення якогось
явища і внесення відповідних змін у світогляд людини;
в) обгрунтовується шлях вдосконалення системи духовних цінностей.
Підсумовуючи сказане, можна зробити такі висновки:
а) філософія є продуктами суспільної свідомості. Між ними існують
внутрішні взіємозв’язки;
б) разом з тим філософські і релігійні вчення - це протилежні системи
духовних цінностей, які спираються на різні типи рефлексивного мислення.
Філософська рефлексія має раціональний характер, а релігійна рефлексія - в
теоретичному плані - менш розвинута і орієнтується на певні містифікації.
Домарксистські філософи стверджували, що релігійні поняття є
«помилковими» і намагалися їх подолати просвітницькими заходами, які
повинні розкривати помилковість релігійного світогляду. Марксизм доводить,
«що неістинне відображення світу в релігійних віруваннях - це не лише
незнання законів природи, а є відображенням певних соціальних умов
життєдіяльності людини» /Калінін Ю.А.,Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. К.,
Наукова думка, 1994, с.12/. Марксистська релігієзнавча концепція фіксує
соціальний, пізнавальний і психологічний аспекти розуміння релігії. Вона
стверджує історичний характер існування релігії, яка виникає в нерозвинутих
умовах первісного суспільства і зникає з оволодінням людиною силами природи
і подоланням антагоністичних протиріч у стосунках між людьми в соціально-
економічній та політичних сферах суспільства.
3.1. ОБ’ЄКТИВНО- І СУБ’ЄКТИВНО-ІДЕАЛІСТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ
РЕЛІГІЇ.
У сучасній світовій філософії та релігієзнавстві відокремлюються 3
основні об’єктивно- і суб’єктивно-ідеалістичні концепції, які пояснюють
сутність і природу релігії: а) об’єктивно-ідеалістична; б) суб’єктивно-
ідеалістична; в) натуралістична (біологізаторська).
Основною є об’єктивно-ідеалістична концепція. Вихідним її принципом
при поясненні релігії є визнання існування надістотного джерела: Бога
«абсолюта», «світового духу». Це твердження поєднує теологія усіх основних
християнських конфесій: католицизму, протестантизму, православ’я і філософія
ідеалістів.
У християнській теології й ідеалістичній філософії в теорії щодо
обгрунтування Бога існують дві тенденції: раціоналістична й ірраціоналістична.
До раціоналістичної належить неотомізм. Це офіційна філософія сучасного
католицизму. В основі неотомізму лежить вчення середньовічного богослова
Фоми Аквінського. Вона акцентує увагу на наявність в християнському
одкровенні двох істин, якими можна оволодіти з допомогою розуму людини і
віри в Бога. Тобто пізнати людина може світ з допомогою розуму, але якщо вона
вірить в Бога.
Використовуючи вчення Аристотеля Ф.Аквінський розробив п’ять
доказів буття Бога з допомогою людського розуму і на основі вивчення
природніх явищ.
1. У світі все рухається, а тому існує «першодвигун» - Бог.

6