Page 87 - 6449
P. 87

Найбільш  простим  способом  розв’язання  сформульованої  задачі  є

               процедура  повного  перебору.  Вказана  задача  має  4             *  5 *  4   80 можливих
               розв’язків,  причому  деякі  з  них  є  недопустимими,  оскільки  вони
               передбачають  вкладення  капіталів  у  сумі,  більшій  за  6  млн.  Процедура
               повного перебору має такі суттєві недоліки:
               –  кожна комбінація проектів визначає деякий розв’язок задачі в
               цілому, звідки випливає той факт, що перебір всіх можливих комбінацій в
               задачах  середньої  та  великої  розмірності  може  бути  пов’язаний  з
               надзвичайно великим обсягом обчислень;
               –  відсутня апріорна інформація про розв’язки, які не є
               допустимими,  що  знижує  ефективність  обчислювальної  процедури
               повного перебору;
               –  інформація, одержана в результаті аналізу деяких комбінацій
               проектів, в подальшому не використовується для виявлення та виключення

               неоптимальних комбінацій.

                                                     4.2 Сіткова модель
                        Вважатимемо,  що  вкладення  капіталу  на  реалізацію  кожного  з
               проектів  виражається  цілими  числами  –  в  даному  випадку  в  кожне  з
               підприємств  вкладати  можна  0;  1;  2;  3;  4;  5;  6  млн.  у.о.  Кожному  з
               підприємств  ставиться  у  відповідність  деякий  етап,  етапи  пов’язані  між
               собою  обмеженням  на  сумарну  величину  капіталовкладень.  Вводяться
               наступні визначення для змінних:
               –  X  – обсяг капіталовкладень, розподілений на етапі
                     1
                X   0,1,2,3,4, 5,6 ;
                  1
               –  X  – обсяг капіталовкладень, розподілений на етапах 1 та 2;
                     2
                X   0,1,2,3,4, 5,6;
                  2
               –  X  – обсяг капіталовкладень, розподілений на етапах 1, 2 та 3;
                     3
                X    6.
                  3
                        Використовуючи вказані змінні, можна побудувати сіткову модель

               (рис. 4.1). Зауважимо, що  X          6 , оскільки після реалізації третього етапу
                                                  3
               всі  кошти  повинні  бути  реалізовані.  Для  кожного  етапу  введемо
               позначення:
               –  fj(xj) – оптимальне значення прибутку при певному значенні

               змінної  xjна етапі номер  j ;
               –  Rj(xj  - 1,  xj)   – вартість переходу від значення змінної  x     1 - j  на етапі

                   1 - j  .
                        Враховуючи  введені  позначення,  запишемо  рівняння  динамічного
               програмування:

                                             f  (x  )   max f  (x  )   R  (x  , x   ) .          (4.1)
                                               j  j          j 1  j  1   j  j 1  j
                                                      x j 1 ,x j



                                                           87
   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92