Page 64 - 6449
P. 64

2.3 Ігри з природою
                        Розглянуті  вище  матричні  ігри  можна  віднести  до  класу  логічних
               ігор,  або  ігор  з  повною  інформацією,  ігрові  ситуації  при  цьому
               аналізуються з точки зору обох гравців. При цьому елементи матриці А :

                                                 max  max a ij   A max
                                                   i   j
                                                                                                               (2.30)
                                                 min  min a   A min
                                                   i   j  ij
               носять  виключно  декларативний  характер,  незважаючи  на  те,  що  вони
               характеризують  абсолютно  найкращі  результати  з  точки  зору  кожного  з

               гравців.  Проте  при  логічній  грі  кожного  із  суперників  жоден  з  них  не
               дозволить  своєму  суперникові  розіграти  найвигідніший  для  останнього
               варіант.  Розглянемо  матричні  ігри,  в  яких  вибір  стратегій  противником
               здійснюється  не  на  основі  логічного  аналізу,  а  лише  за  певним  законом
               розподілу  ймовірностей  вибору  стратегій  противником,  а  бо  ж  за
               відсутності  будь-якого  закону.  Приблизно  таким  самим  способом
               визначається  прогноз  погоди  на  певний  період,  а  також  приймаються
               рішення,  що  залежать  від  вказаного  прогнозу.  Тому  ігрові  ситуації,  при
               яких один з гравців приймає рішення стосовно вибору стратегій на основі
               логічного  аналізу  ситуації  в  умовах  неповної  визначеності  а  інший  на
               основі  певного  закону  розподілу  ймовірностей  вибору  стратегій,
               називаються іграми з природою.
                        Ігри  з  природою  також  належать  до  категорії  матричних  ігор,
               принцип  формування  матриці  гри  аналогічний  тому  методу  який    був
               розглянутий  вище  –  тобто  на  основі  статистичних  даних,  попереднього
               досвіду,  тощо.  В  даному  випадку  елементи  матриці  А(2.30)  є
               рівноправними  елементами  матриці  i  їх  поява  як  результат  вибору
               стратегії противником залежить не від логіки гравця, а від того, якими є
               ймовірності вибору стратегій противником.
                        Нехай матриця гри задається такою матрицею:
                                                     5   12     3    4     9  
                                                                                
                                                     10   7    8      5   13  
                                                A                                ,
                                                      9  10   15    18   10  
                                                                                
                                                      20  13   14   10     7  
               крім  того,  відомо,  що  ймовірності  вибору  кожної  із  пяти  стратегій
               противником є відомими  і дорівнюють:
                         p    1 , 0 ,  p    2 , 0 ,  p    1 , 0 ,  p    3 , 0 ,  p    3 , 0 .
                          1        2         3         4         5
                        Закон розподілу ймовірностей може бути одержаний емпірично на
               основі передбачення, або на основі аналізу стратегічних ситуацій,що мали
               місце  в  минулому  тощо.  Виникає  питання:  яку  із  стратегій  доцільно
               вибрати?
                        Звичайно, вказану гру, можна, в першу чергу, розв’язати аналогічно
               задачі прикладу 3, але при цьому вважається, що противник грає на основі



                                                           64
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69