Page 53 - 6449
P. 53

відповідно  x(t)  та  y(t).  Об’єкт  y(t)  переслідує  об’єкт  x(t),  рухаючись  при

               цьому за законом зміни координати y(t).
                                                      
                                                     y   g  t , ( x ,u  ,u  ),                      (2.2)
                                                                1  2
               причому в початковий момент часу вказані два об’єкти мали координати
                                                       ) 0 ( x    x ;  (y  ) 0   y                 (2.3)
                                                            0          0
                        Рівняння (2.1) та (2.2) є звичайними диференціальними рівняннями.
               Необхідно визначити, чи існує такий момент часу  T , в який виконувалася
               б нерівність:
                                                    (x (T )   (Ty  ))     ,                       (2.4)
               де    – заданий необхідний рівень зближення  x(t) та  y(t). При цьому слід

               зазначити, що  u  та  u є також функціями часу. З математичної точки зору
                                   1     2
               необхідно дати відповідь на такі запитання:
               –  чи існує взагалі розв’язок системи (2.1), (2.2) за наявності
               умов (2.3) при фіксованих  u  та u функціях від часу;
                                                 1     2
               –  чи виконується нерівність (2.4) при заданих u , u  та (2.3);
                                                                          1   2
               –  яким чином слід підібрати  u  та u , щоб залежність (2.4)
                                                     1     2
               виконувалась і чи існують взагалі такі u  та u .
                                                               1      2
                        Ці  питання  вимагають  використання  потужного  апарату  теорії
               систем нелінійних диференціальних рівнянь, вона була успішно розв’язана
               для багатьох варіантів практичних задач.

                                                      2.2 Матричні ігри
                        Важливим  розділом  теорії  ігр  є  теорія  матричних  ігр,  ідея  якої
               полягає  ось  у  чому:  розглядається  парна  гра  при  спеціалізації  якої
               противники  можуть  використовувати,  взагалі  кажучи,  різну  кількість
               стратегій.  За  результатами  деяких  попередніх  досліджень  відомими  є
               величини  a ,  які  встановлюють  кількісну  характеристику  результату
                              ij
               взаємодії стратегії  A  гравця номер 1 та стратегії  B  гравця номер 2. слід
                                         i                                     j
               зазначити, що в рамках даного руху не дається прямих рецептів побудови
               матриці      A   {  a ij  },  яка  називається  матрицею  гри,  оскільки  вона

               формується  в  кожному  конкретному  випадку  окремо,  в  залежності  від
               характеру  ситуації  можливих  методів  оцінки  результатів  взаємодії  пар
               стратегій  аналізу  попередніх  ситуацій  пов’язаних  з  взаємодією  пар
               стратегій  (A   , B  ). тому вважатимемо, що матриця гри є заданою:
                              i  j
                                           a 11  a 12  a 13  ...  a 1 n  
                                                                  
                                            a 21  a 22  a 23  ...  a 2 n  
                                      A                                                             (2.5)
                                            ...  ...  ...  ...  ...  
                                                                  
                                                                  
                                           a m1  a m2  a m3  ...  a mn  
                        Якщо елемент  a        0 , то це означає виграш гравця   ,  a         0 – його
                                            ij                                              ij
               програш, або, навпаки, в першому випадку отримаємо програш гравця В, а



                                                           53
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58