Page 48 - 6449
P. 48

Зауваження  2.  Моделі  транспортного  типу  бувають  не  тільки  в
               задачах мінімізації транспортних витрат, але і при вирішенні інших задач
               оптимізації в організтичних системах. Прикладом такої задачі може бути
               задачі про призначення, яка формулюється таким чином:
                                                          n    m
                                                   Z         1  j  C ij  X  ij    max ,         (1.52)
                                                            i
                                                           1
                                                      n
                                                       x   b   x    1;0 ,                     (1.53)
                                                       i 1  ij  i  ij
                                                      m
                                                      i 1  x ij   a i   ab i  j    1;0 ,           (1.54)
               де  C  – ефективність роботи  i -го виконавця призначеного на  j -ту роботу;
                     ij
                x   1, якщо  i -ий виконавець назначений на виконання  j -ої роботи. 0 – в
                 ij
               іншому  випадку.  Задачу  транспортного  типу,  в  якій  необхідно  знайти
               максимум  цільової  функції  розв’язують  методом  потенціалів  аналогічно
               наведеній вище методиці з єдиною відмінністю: змінюється знак в умові
               оптимальності (1.51): для того щоб базисний план транспортної задачі був
               оптимальним  за  критерієм  максимуму,  необхідно,    щоб  виконалась
               наступна вимога для елементів (клітинок):
                                            C   U   V  -  C  0                                  (1.55)
                                              ij   i    j   ij
                        В усіх інших аспектах розв’язок здійснюється за тією ж схемою.

                                              1.9 Питання до самоконтролю
                        Контрольні  питання  сформулюємо,  використовуючи  методику
               викладену в монографії Хелді Таха [17], в якій питання формулюється  у
               вигляді  тестів  з  двома  можливими  відповідями  –  ”B”  –  вірно  та  “H”
               невірно. Якщо твердження є правильними, ставлять літеру ”B”, в іншому
               випадку – ”Н”.
                        1.  Оптимальний розв’язок ЗЛП знаходять, якщо відомі всі
               вершини області допустимих розв’язків.
                        2.  При       зміні     коефіцієнтів      цільової      функції     змінюється
               оптимальний розв’язок.
                        3.  Змінні ЗЛП можуть не мати обмежень.
                        4.  В ЗЛП оптимальне значення може знаходитись в двох мочках.
                        5.  Якщо в ЗЛП  10 обмежень, то базисних змінних може бути 15.
                        6.  При       використанні        симплекс-методу         змінні      задачі     є
               невід’ємними.
                        7.  Умови оптимальності в задачах пошуку мінімуму та максимум
               різні.
                        8.  У задачах знаходження мінімуму та максимуму базисні змінні
               знаходяться за різними методами.
                        9.  Обсяг обчислень при використанні симплекс – методу
               найсильніше залежить від числа обмежень.
                        10.  Якщо ОДР необмежена, то і розв’язок ЗЛП є необмеженим.
                        11.  Неоптимальний розв’язок завжди можна покращити.



                                                           48
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53