Page 51 - 6449

РОЗДІЛ 2. ТЕОРІЯ ІГР

2.1. Основні поняття теорії ігр
Грою називається будь-яка ситуація конфлікту інтересів, коли
учасники гри переслідують діаметрально протилежні цілі. Очевидно, що
під таке означення підходять практично всі комплексні спортивні ігри, але
дослідників організаційних систем цікавлять інші конфліктні ситуації:
конкурентна боротьба фірм, військові конфлікти, поширення епідемій та
багато інших конфліктних ситуацій [8,13,15].
Одиницею розвитку гри називатимемо ходом. Сукупність всіх ходів
противника визначають його стратегію, яка може бути виграшною або
програшною – в залежності від результатів гри. Результатом гри може
бути виграш – коли за обраним критерієм один з партнерів має перевагу

над іншим, або програш – коли перевагу має другий учасник гри, також
гра може завершитись нічийним результатом – коли жоден з учасників гри
немає переваги.
Ігри поділяються за такими критеріями:
– за способом формування призового фонду.
Існують ігри з нульовою сумою, коли сумарний виграш всіх учасників гри
дорівнює сумарному програшу(спортивні ігри – футбол, баскетбол,
гандбол; ігри, пов’язані з картами, доміно, ігри в казино та багато інших),
та ігри з зовнішнім призовим фондом, коли розігрується деякий
принесений ззовні призовий фонд (конкретна боротьба виробників одного
виду продукції, проникнення на нові ринки тощо). Значних результатів у
даному питанні досяг Дж. Неш, відомий широкому колу шанувальників за
фільмом “Ігри розуму”;
– За способом вибору стратегій:
– випадкові ігри – в таких випадках ходи вибирають
випадковим чином, незалежно від аналізу гравця та будь – якого іншого
логічного моменту – лотереї, рулетки, ігри з гральними кубиками та інші.
В економічних системах випадкові ігри практично відсутні, оскільки
важко уявити собі будь-яку фірму, діяльність якої будується лише на
випадковому факторі;
– логічно-випадкові ігри, в таких випадках у процесі розвитку
виникає як логічний, так і випадковий момент – наприклад, деякий набір
засобів гри учасники одержують випадковим чином, а застосування цих
засобів здійснюється шляхом логічного аналізу. Логічно випадкові ігри
інколи називають іграми з неповною інформацією. До логічно-випадкових
ігр належать доміно, ігри з гральними картами. Такі ігри моделюють
процеси прийняття рішень в умовах невизначеності в економічних,
соціальних, військових та інших системах. Фактично це є найбільш
поширеною ситуацією конфлікту інтересів;

51