Page 51 - 6444
P. 51
більшістю працівників. Всі рішення частіше приймаються
колегіально, стиль керівництва стає демократичним. Спираючись на
актив колективу, керівник має можливість визначити цілі і мотиви
діяльності кожного із членів колективу та дозволить йому обрати
найбільш ефективні методи впливу на мотиви поведінки людей,
активізувати і залучати до участі в управлінні усіх членів колективу.
На третій стадії розвитку (зрілість), колектив виконує усі
функції, які йому властиві. Основні регулятори поведінки на даному
етапі – взаємна вимогливість, соціальний контроль. Для цього етапу є
характерним демократичний стиль управління, колегіальне прийняття
рішення, переважне застосування соціально-психологічних методів
впливу. І на останній стадії (старіння) розвитку колектив без певних
змін перестає розвиватись, втрачає здатність до адаптації, соціальний
контроль набуває консервативного характеру. На даному етапі роль
керівника полягає у щирості і відкритості, поповненні колективу
новими членами, орієнтуванні персоналу на інновації, що забезпечать
виживання колективу, його адаптацію до оточення, що змінюється.
3.3. Структура та ефективність роботи трудового колективу
Ефективність роботи трудового колективу залежить від
характеру внутрішніх взаємозв’язків між членами колективу, їх
загальних інтересів і цілей.
Як вже було вище зазначено, залежно від характеру внутрішніх
взаємозв’язків колектив поділяють на формальні (створюється з волі
керівника та передбачена в структурі підприємства для виконання
конкретних завдань) і неформальні групи (створенні спонтанно для
задоволення тих індивідуальних потреб працівників, які з певних
причин не задовольняються у рамках формальної групи). Виходячи з
цього, характер розподілу та виконання завдань членами колективу,
залежить від мети, цілі які ставить перед собою керівник, від ситуації
яка склалася в організації чи підприємстві.
Так, зокрема, якщо виникла кризова ситуація в організації, яка
може призвести її до припинення діяльності, у такому випадку
потрібна сильна управлінська команда (як вид формальної групи),
своєрідний загін менеджерів швидкого реагування. Зазвичай тут слід
надавати керівнику перевагу молодим, енергійним працівникам, що
раціонально мислять, які готові приймати і реалізовувати радикальні
51