Page 49 - 6444
P. 49

людини,  за  необхідності  знаходить  підтримку,  захист,  знаходить
            визнання своїх успіхів, досягнень. Колектив багато у чому сприяє у
            зміні  поведінці  людини.  Він  дає  можливість  переглянути  свою
            позицію,  по-новому  подивитись  на  себе  зі  сторони,  оцінити  свою

            роль  у  ньому  і  у  суспільстві,  стимулює  творчу  активність,  формує
            прагнення до вдосконалення, саморозвитку.
                   Проте, слід відмітити, що залежно від характеру, складу, і цілей

            кожного із членів зокрема, колектив може як позитивно впливати на
            особистість фахівця та і негативно. Так, згуртований колектив, але не
            націлений на конструктивну поведінку може негативно впливати на
            поведінку людини, змушувати її до антисоціальної позиції.

                   У  свою  чергу,  людина  теж  може  і  намагається  впливати  на
            колектив, підкорити його собі, зробити зручним його для себе. Однак,
            ідеальна  позиція  з  управлінського  погляду,  коли  між  членами

            колективу  встановлені  довірливі  партнерські  відносини,  які  не
            відмовляються  від  своїх  власних  поглядів,  але  водночас  шанобливо
            ставляться до цілей і потреб колективу [1, c. 76].

                   Кожен  колектив виробляє  свою  систему  соціального  контролю
            яка  спирається  на  звички  (сформовані  способи  поведінки  у  певних
            ситуаціях),  звичаї,  санкції  (являють  собою  реакцію  групи  на

            поведінку  індивіда  у  соціально  значимих  ситуаціях  та  бувають
            формальними  і  неформальними),  формальні  і  неформальні  способи
            нагляду за поведінкою і вчинками людей.
                   Отже, соціальний контроль – це сукупність засобів впливу на

            своїх членів колективу через переконання, розпорядження, заборони,
            визнання,  заслуг,  за  допомогою  яких  їхня  поведінка  приводиться  у
            відповідність зі сформованими цінностями і стандартами [1, c. 76].

                   Колектив,  як  складне  соціальне  явище  класифікують  за
            статусом  (офіційні  –  юридично  оформленні;  неофіційні  –  не
            юридично  зареєстровані  за  бажанням  самих  людей),  характером
            внутрішніх  зв’язків  (формальні  –  представляють  відносини  між

            посадами,  їм  властива  ієрархічність,  неформальні  –  існують  між
            особистостями  незалежно  від  того,  яке  вони  місце  посідають  на
            офіційних  службових  рівнях),  механізмом  формування  (стихійно

            сформовані  –  як  приклад,  студентський  колектив,  свідомо
            організовані  колективи  –  як  приклад,  викладацький  колектив),
            тривалістю  існування  (тимчасові,  постійні),  розміром  (великі  і

            малі).  Чим  менший  колектив,  тим  легше  ним  керувати,  простіше
            перетворювати  в  добре  взаємодіюче  ціле,  регулювання  діяльності


                                                           49
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54