Page 49 - 6444

людини, за необхідності знаходить підтримку, захист, знаходить
визнання своїх успіхів, досягнень. Колектив багато у чому сприяє у
зміні поведінці людини. Він дає можливість переглянути свою
позицію, по-новому подивитись на себе зі сторони, оцінити свою

роль у ньому і у суспільстві, стимулює творчу активність, формує
прагнення до вдосконалення, саморозвитку.
Проте, слід відмітити, що залежно від характеру, складу, і цілей

кожного із членів зокрема, колектив може як позитивно впливати на
особистість фахівця та і негативно. Так, згуртований колектив, але не
націлений на конструктивну поведінку може негативно впливати на
поведінку людини, змушувати її до антисоціальної позиції.

У свою чергу, людина теж може і намагається впливати на
колектив, підкорити його собі, зробити зручним його для себе. Однак,
ідеальна позиція з управлінського погляду, коли між членами

колективу встановлені довірливі партнерські відносини, які не
відмовляються від своїх власних поглядів, але водночас шанобливо
ставляться до цілей і потреб колективу [1, c. 76].

Кожен колектив виробляє свою систему соціального контролю
яка спирається на звички (сформовані способи поведінки у певних
ситуаціях), звичаї, санкції (являють собою реакцію групи на

поведінку індивіда у соціально значимих ситуаціях та бувають
формальними і неформальними), формальні і неформальні способи
нагляду за поведінкою і вчинками людей.
Отже, соціальний контроль – це сукупність засобів впливу на

своїх членів колективу через переконання, розпорядження, заборони,
визнання, заслуг, за допомогою яких їхня поведінка приводиться у
відповідність зі сформованими цінностями і стандартами [1, c. 76].

Колектив, як складне соціальне явище класифікують за
статусом (офіційні – юридично оформленні; неофіційні – не
юридично зареєстровані за бажанням самих людей), характером
внутрішніх зв’язків (формальні – представляють відносини між

посадами, їм властива ієрархічність, неформальні – існують між
особистостями незалежно від того, яке вони місце посідають на
офіційних службових рівнях), механізмом формування (стихійно

сформовані – як приклад, студентський колектив, свідомо
організовані колективи – як приклад, викладацький колектив),
тривалістю існування (тимчасові, постійні), розміром (великі і

малі). Чим менший колектив, тим легше ним керувати, простіше
перетворювати в добре взаємодіюче ціле, регулювання діяльності

49