Page 57 - 6407
P. 57

4. Побудова математичної моделі ситуації, що вивчається.
                         5. Кількісне рішення моделі і знаходження оптимального
                  варіанта рішення.
                         6.  Перевірка  адекватності  моделі  і  знайденого  рішення

                  аналізованої ситуації.
                         7.  Коректування  і  оновлення  моделі  (проводиться  у  разі
                  виявлення невідповідностей і відхилень на шостому етапі).

                         Розрізняють  моделі  теорії  ігор,  теорії  черг,  управління
                  запасами і лінійного програмування.
                         Більшість господарських операцій можна розглядати як дії,
                  що  здійснюються  в  умовах  протидії.  До  протидій  відносяться

                  такі  чинники  як  конкуренція,  дефіцит  ресурсів,  порушення
                  договірних зобов'язань, аварії, стихійні лиха, страйки і т. п. Тому,
                  ухвалюючи  управлінське  рішення,  менеджер  повинен  прагнути

                  вибрати альтернативу, що дозволяє зменшити ступінь протидії.
                         Таку можливість надає теорія ігор, моделі якої дозволяють
                  аналізувати  різні  варіанти  дій  організації  з  урахуванням

                  можливих кроків конкурентів у відповідь.
                         Моделі  теорії  черг  використовуються  для  знаходження
                  оптимального  числа  каналів  обслуговування  при  певному  рівні

                  попиту.  Наприклад,  при  визначенні  кількості  телефонних  ліній,
                  необхідних  для  відповідей  на  дзвінки  клієнтів;  автобусів  і
                  тролейбусів на маршруті, операціоністів у банку.
                         Суть моделей управління запасами відображена в самій їх

                  назві.  Будь-яка  організація  повинна  підтримувати  оптимальний
                  рівень  запасів  своїх  ресурсів,  щоб  уникнути  простоїв  і  збоїв  у
                  роботі.

                         Моделі  програмування  застосовуються  для  знаходження
                  оптимальних варіантів вирішення в ситуаціях дефіциту ресурсів
                  за  наявності  конкуруючих  потреб.  Наприклад,  при  розрахунку
                  оптимальної виробничої програми.

                         Велика  частина  розроблених  оптимізаційних  моделей
                  зводиться  до  завдань  лінійного  програмування.  Проте  в  деяких
                  ситуаціях можуть застосовуватися і моделі інших типів. Зокрема,

                  моделі        нелінійного          програмування            застосовуються            для
                  нелінійних  форм  залежності  результату  операції  від  основних
                  чинників.  При  необхідності  включення  в  аналіз  чинника  часу

                  використовуються моделі динамічного програмування.




                                                              57
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62