Page 13 - 6383

координатним методом, заносячи проектні координати в пам’ять приладу
безпосередньо з цифрової моделі споруди (робочих креслень) в Autocad. До
речі в мережі можна знайти хоча і аматорські, але достатньо хороші відеоуроки,
присв’ячені цим питанням, деякі випереджають за змістом не тільки
інструктивні нормативні матеріали, але і підручники.
Шоста частина посібника містить матеріал, який розкриває деякі питання
інженерної динамічної геодезії. В першому розділі цієї частини розглядаються :
─ нормативні документи і їх вимоги до методик геодезичних спостережень
за деформаціями споруд;
─ основні положення моніторингу споруд;
─ теоретичні відомості про деформації твердих тіл і їх напружено-
деформований стан;
─ виділення критично деформованих зон за результатами геодезичних
спостережень;
─ прогноз напружено - деформованих зон за матеріалами традиційних
спостережень за осіданням фундаментних плит споруд методом високоточного
геометричного нівелювання;
─ розв’язання задачі оцінки експлуатаційної надійності ЗОРВ АЕС з
ВВЕР-1000 за результатами неруйнівного контролю геодезичним методом;
─ оцінка напружено-деформованого стану ЗОРВ за результатами вимірів
радіальних зміщень точок захисної оболонки в спеціальних інженерно-
геодезичних мережах.
Поряд з традиційними питаннями організації спостережень, які
вимагаються нормативними документами, автор основну увагу приділив
теоретичним і практичним питанням геодезичного методу неруйнівного
контролю. Суть його полягає в визначенні компонент тензора деформацій і далі
тензора напружень за виміряними геодезичними методами компонентами
тензора переміщень споруди. Автор переконаний в перевагах цього методу
перед іншими при оцінці напружено-деформованого стану споруд, хоча на
даній стадії досліджень пропонує його для виділення напружено-деформованих
зон з подальшими дослідженнями в них іншими традиційними методами,
наприклад тензометрії. На початку розділу автором коротко описується
сучасний стан таких методів вивчення деформацій як багатоканальна апаратура
тензодатчиків, датчиків переміщень, оснащених різними типами сенсорів,
свердловинних магнітних екстенсометрів для контролю пошарових осідань
ґрунту, контроль горизонтальних переміщень за допомогою інклінометрів.
Аналіз цих методів вказує на переваги геодезичного методу, який єдиний
характеризує повну величину вектора переміщень, навіть при використанні
традиційного геометричного нівелювання чи сучасних TPS. Ще більші
перспективи перед цим методом відкриваються при впровадження для вимірів
приладів класу трекер [66], які на порядок – два дозволяють підвищити точність
вимірів при тій же оперативності і трудовитратах.
Другий розділ YI-ї частини присв’ячений загальним питанням
геодезичних спостережень за осіданням фундаментів. В ньому розглядаються
питання:

13